Мне кажется, мифология - это скорее устаревшая религия. Например, нам известны мифы Древней Греции или Египта, и для нас они несут большую историческую и культурную ценность, но ведь для людей, которые жили в то время, когда создавались эти мифы, они являлись религией.
Кроме того, во многих культурах древняя мифология тесно переплелась с существующими на данный момент религиозными верованиями. Но есть между ними и заметные различия. Например, в большинстве самых распространённых современных религий бог - это некая высшая сила, управляющая всеми аспектами существования. А в мифологии богов много, и они наделены "узкой специализацией" - то есть, отвечают за отдельные природные или социальные явления. Кроме того, боги в мифологии порой ведут себя в точности как люди - ссорятся, воюют или даже судятся между собой. Бог в современном понимании, как правило, оказывается выше этого.
Основні риси класицизму
1) Зображення героїв позитивних (зразок для наслідування) або негативних (моральний урок читачам).
2) Дотримання в драматургії правила трьох єдностей: єдність дії (чітка композиція), єдність часу (один день), єдність місця (в одному місці).
3) Підкреслення в образах героїв однієї риси характеру (честь, обов’язок, хоробрість, лицемірство, жадібність тощо).
4) Конфлікт пристрасті (серця) і обов’язку (розуму) — розум перемагає.
5) Літературні жанри поділялись на «високі» (ода, трагедія, епопея, героїчна поема; величава, урочиста мова), «середні» (наукові твори, елегії, сатири; загальновживана мова), «низькі» (комедія, пісні, листи в прозі, епіграми; розмовний стиль).
Представники українського класицизму — І. Котляревський, Г. Квітка-Основ'яненко, П. Гулак-Артемовський, П, Білецький-Носенко
Объяснение:
