Правильне харчування-запорука успіху і здоров'я будь-якої людини, однак для спортсменів воно стає особливо актуальним, адже тільки при дотриманні принципів здорового харчування стає можливим досягнення великих спортивних результатів. Обумовлено це тим, що будь-які спортивні тренування, вимагають значних енергетичних і психофізичних витрат, а значить їх вплив вимагає відповідної компенсації. При нестачі продуктів харчування, настає енергодисбаланс, що приводить до виснаження людського організму. Крім того не варто також забувати, що спорту без травм не буває і від того буде спортсмен в належній мірі отримувати необхідні його організму для конструювання і відтворення нових клітин поживні речовини чи ні – прямо залежить швидкість його відновлення.
Універсальної дієти, яка б в однаковій мірі підходила всім займаються спортом не існує.Якісний склад їжі спортсменів підбиратися індивідуально з урахуванням фізичних характеристик, особливостей спортивної дисципліни і рівня навантажень. Однак незалежно від виду спорту їжа займаються повинна містити всі необхідні мікро - і макроелементи. Так, за якісним складом правильне харчування спортсмена має на 30% складатися з білків, на 60% – з вуглеводів, що залишилися 10% припадають на жири. Допускається варіювання даних показників, але не більше ніж на 5-10% від еталонних значень. Пам'ятайте, недолік одних компонентів настільки ж шкідливий як і надлишок інших, а значить не можна повністю відмовитися від жирів на користь білків або вуглеводів. Не варто забувати також і про вітаміни, які можуть надходити в організм як разом з їжею, збагаченої мікронутрієнтами, так і у вигляді спеціальних лікарських комплексів
Друга половина ХХ століття стала новим історичним періодом, у якому відобразилися наслідки катастроф двох світових воєн та інших трагедій і сформувалися нові світоглядні та мистецькі концепції. Доволі відчутним результатом Другої світової війни стала політизація літератури, автори антивоєнних і антиутопічних творів розмірковують над причинами катастроф, проблемами відповідальності як урядів, так і пересічних людей за скоєне зло і перед собою, і перед людством.
У другій половині ХХ століття продовжував існувати реалізм, проте в межах цього напряму в ХХ столітті виникли дві концепції. Перша (консервативна, або закрита) концепція реалізму доволі жорстко відгороджувалася від нереалістичних тенденцій у мистецтві, орієнтуючись на широку описовість дійсності. Проте такого роду література поступово вичерпала себе і перетворилась або на комерційно-розважальну, обслуговуючи смаки масової культури, або ж у країнах із тоталітарним режимом почала виконувати пропагандистську функцію, підпорядковуючись панівній ідеології.
У 1950—1960-х роках небувалої популярності набула латиноамериканська проза, представлена у творчості Хорхе Луїса Борхеса, Хуліо Кортасара, Ґабріеля Ґарсіа Маркеса та інших. Автори «нової літератури» поєднали риси інтелектуальної літератури з побутово-етнографічними реаліями, міфологією, створивши самобутнє мистецьке полотно. З Латинською Америкою пов'язують розквіт магічного реалізму, риси якого були ще у творчості Франца Кафки.
