) 1. Регіональна економіка – це:
а) це галузь наукових знань, яка вивчає розвиток і розміщення продуктивних сил, соціально-економічних процесів на території країни та її регіонів із урахуванням природно-економічних умов;
б) сукупність нерівнозначних умов і ресурсів територій, правильне використання яких може забезпечити ефективності в розміщенні та розвитку господарства;
в) раціональна галузева й територіальна спеціалізація господарства, яка відповідає природним і господарським умовам;
г) процес дослідження проблем розміщення продуктивних сил.
2. Пов'язаний з розробкою довгострокових прогнозів соціально-економічного розвитку країн і великих регіонів:
а) балансовий метод; б) програмно-цільовий метод;
в) картографічний метод; г) метод системного аналізу.
3.Система речових і особистісних елементів, у процесі поєднання яких здійснюється виробництво – це:
а) продуктивні сили;
б) стійкі зв’язки між явищами економічного життя;
в) обґрунтовані положення щодо розміщення підприємств на певній території;
г) економічні закони.
4. Засоби праці включають:
а) сировину та матеріали; б) машини й устаткування;
в) працю; г) немає правильної відповіді.
5. Закономірність територіального поділу праці передбачає:
а) зосередження виробництва і населення в найбільш вигідних місцях регіону;
б) формування такої територіально-галузевої структури народного господарства, яка найкраще відповідає природним, економічним, соціальним умовам регіону і потребам міжрегіонального ринку;
в) узгодження рівнів соціально-економічного розвитку шляхом взаємозв'язку між регіонами;
г) немає правильної відповіді.
6. Закономірність раціонального розміщення виробництва передбачає:
а) зосередження виробництва і населення в найбільш вигідних місцях регіону;
б) розміщення промисловості з погляду наближення її до джерел сировини, палива і споживача;
в) узгодження рівнів соціально-економічного розвитку шляхом взаємозв'язку між регіонами;
г) немає правильної відповіді.
7. Принцип розміщення продуктивних сил - це:
а) науково обґрунтовані положення, якими має керуватися суспільство при розміщенні продуктивних сил на певному історичному етапі;
б) наслідок впливу як об'єктивних законів закономірностей, так і суб'єктивної волі людини;
в) процес виробничої спеціалізації регіонів і посилення міжрегіональної кооперації, обміну спеціалізованою продукцією і послугами;
г) можливості для прийняття оптимальних рішень.
8. Принцип соціальної орієнтованості означає:
а) раціональне використання трудових ресурсів;
б) зближення рівнів соціально-економічного регіонів;
в) встановлення оптимальних зв’язків між природою і виробництвом ;
г) створення такої структури господарства, яка б найповніше задовольняла матеріальні та духовні потреби населення.
9. Сукупність нерівнозначних умов і ресурсів територій, правильне використання яких може забезпечити ефективності в розміщенні та розвитку господарства – це:
а) фактори розміщення продуктивних сил;
б) закономірності розміщення виробництва;
в) економічні закони; г) принципи розвитку продуктивних сил.
10. Демографічні фактори розвитку й розміщення продуктивних сил у регіоні враховують:
а) чисельність трудових ресурсів, їхній територіально-галузевий розподіл і якісні характеристики;
б) розташування регіону;
в) наявність розвиненої транспортної мережі міжнародного значення;
г) стан навколишнього природного середовища й природоохоронну діяльність;