КТО-НИБУДЬ МОЖЕТ С КИТАЙСКИМ! 一、选择合适的字填空。
呀 吗 吧 呢
1、你吃饭了（）？2、今天，你怎么有空出来玩（）？3、下雨了，你快回家（）！4、妈妈正忙着做家务活（）！
请 情 晴 清 睛 青
( )洁 ( )草 眼( ) ( )客 ( )天 目不转( ) ( )香 事( )
圆 园 原
1、我们的校（ ）里种了许多美丽的花儿。2、这件好事（）来是他做的。3、地里的西瓜长得又大又（ ）。
玩 完 晚 4、小朋友，不要在街上（）皮球。5、他写（）作业，就去看动画片了。6、天都这么（）了，妈妈还没回家。
近 进 尽
7、我们走（）教室，等老师来上课。8、妈妈让我（）快回家吃饭。9、走（）了，才发现那是一只小花猫。
二、下面的词语可以组成很多句子，你能组几个。
是 的 朋友 我 小明

Фотоси́нтез (від грец. φωτο- — світло та грец. σύνθεσις — синтез, сукупність) — процес синтезу органічних сполук з вуглекислого газу та води з використанням енергії світла й за участю фотосинтетичних пігментів (хлорофіл у рослин, хлорофіл, бактеріохлорофіл і бактеріородопсин у бактерій), часто з виділенням кисню як побічного продукту. Це надзвичайно складний процес, що включає довгу послідовність координованих біохімічних реакцій. Він відбувається у вищих рослинах, водоростях, багатьох бактеріях, деяких археях і найпростіших — організмах, відомих разом як фототрофи. Сам процес відіграє важливу роль для кругообігу вуглецю у природі.

Бала́да - невеликий за розміром ліро-епічний твір фольклорного походження на легендарну чи історичну тему. У ньому, як правило, розповідається про щось незвичайне, виняткове, героїчне; реальне часто поєднується з фантастичним.

Бала́да (фр. ballade, від прованс. ballar — танцювати) — жанр ліро-епічної поезії фантастичного, історико-героїчного або соціально-побутового характеру з драматичним сюжетом.

У фольклористиці балади поділяють на родинно-побутові, про татарсько-турецьку неволю, про історичних осіб.

Ось приклад однієї балади

ВІЙНА, ВІЙНА – СВІТ ПАЛАЄ

Війна, війна – світ палає!

А на війні люд вмирає.

У неділю вранці-рано —-

Всім рекрутам заказано...

Одна вдова мала сина

Та й на війну спорядила.

Син на війну вибирався

Та й з рідними прощався.

Було в його три сестриці,

Та й усі три порадниці:

Старша сестра коня веде,

Середульша – зброю несе,

А найменша виряджає

І сльозами уливає:

-— Ой ти, братику наш рідний,

Прибудь до нас хоч раз в гості:

Через ліси – буйним вітром,

Через поля – дрібним дощем!

-— Візьми, сестро, піску жменю,

Посій його на каменю.

Як той пісок житом зійде, —-

Тоді твій брат з війни прийде.--

Сестра брата послухала,

Взяла піску – посіяла...

Нема з піску того сходу —-

Нема брату із походу;

Нема з піску того цвіту —-

Нема брата – ні слуху...

А в неділю дуже рано

В однім селі говорено:

-— Два солдати поранено.--

Ой у полі при долині,

Там лежало два воєнних,

Вони братики рідненькі.

Брат до брата промовляє:

Сльоза сльозу побиває:

-— Ох братику мій єдиний,

Одна мати нас родила,

Обох разом годувала,

Та не одну долю дала:

Тобі дала — рубаную,

Мені дала — стріляную.

З рубаної кров ізійде,

А стріляна — к серцю дійде.

Брат до брата промовляє,

Сльоза сльозу побиває:

— Ох, братику мій єдиний,

Хто нас буде доглядати,

Наші платки промивати,

Наші рани завивати? —

Одізвався в полі ворон:

— Я вам буду товаришем,

Я вас буду доглядати —

Живцем очі добувати.