У житті будь-якої людини існує ряд автоматичних постійно повторюваних дій. Саме їх ми звикли називати звичками. Вони можуть бути корисними, нейтральними і шкідливими. Але всі вони володіють одним подібним якістю – від них важко позбутися. Особливо від шкідливих звичок, які чинять негативний вплив на здоров'я і соціальне життя людини.
Видів шкідливих звичок величезна кількість. Їх можна розділити на дві великі групи.
Перша група-це дії, спрямовані на несвідоме задоволення внутрішніх потреб. Їх коріння тягнуться ще з раннього дитинства. Але поява гострої потреби і прагнення її задовольнити може проявитися в усвідомленому віці на тлі сильного стресу. Саме вони перероджуються в патологічну залежність. До них відносяться:
алкоголізм, наркоманія, куріння тютюну, токсикоманія;
маніакальна потреба в покупках (шопоголізм);
азартні ігри (ігрова залежність);
обжерливість (харчова залежність);
інтернет-серфінг (комп'ютерна залежність);
потреба в отриманні сексуального задоволення від переглядів порнографічних сцен, мастурбації, ведення безладного статевого життя (сексуальна залежність);
та ін.
До другої групи належать несвідомі дії, пов'язані з невротичними розладами. Вони також беруть свій початок в глибинах психіки. Подібні нав'язливі дії нерідко сприймаються як риси характеру особистості. Деякі є цілком позитивними звичками: миття рук, чищення зубів та ін.Однак надмірне використання їх негативно позначається на здоров'ї. До них відносяться:
лихослів'я і вживання слів паразитів;
обгризання нігтів, друкарських засобів, колупання шкіри;
накручування локонів на палець;
розгойдування на стільці;
мотання ногою;
маніакальні, надмірно повторювані дії: чистка вушних раковин і носа, миття рук, обличчя і тіла;
та ін.
Основных отличий Ренессанса от Средневековья (которые, в общем-то, конец Средневековья собой и знаменуют) можно выделить три.
1) Разложение феодализма на всех уровнях: то есть политический переход к абсолютизму (во Франции и Англии уже в XVI веке вполне оформляется), новые экономические отношения и социальные отношения — развитие "третьего сословия" и его постепенный выход на первый план во многих регионах Европы. Это прослеживается даже в военной сфере: происходит закат рыцарства, неразрывно связанно с формированием феодальных отношений ранее.
2) Снижение роли церкви к связанных с религией областях жизни — что прежде всего включает Реформацию и итоги Тридцатилетней войны, конечно, но в целом процесс ещё более комплексный. Я придерживаюсь мнения, что именно глубокое влияние Ватикана на всех сферы жизни Европы является вообще главной отличительной характеристикой Средневековья. Ослабевать это влияние стало именно в эпоху Возрождение, а его полное исчезновение в середине XVII века — собственно, старт следующей эпохи, Нового Времени.
3) Формирование гуманизма как системы мышления. Это не тот гуманизм, что сейчас — это сама концепция того, что в центре у нас теперь стоит не Бог, а человек. Его развитие, его познание, его добродетели, пороки и потребности. Это кардинально отличается от типичного средневекового мышления, прямо связанного с христианской идеей бренности земной жизни и души как главной её задачи. Именно у эпоху Возрождения люди по-настоящему обратили внимание на самих себя, что и дало возможность добиться таких изменений в искусстве, например — хотя на самом деле во всех сферах, просто в этой нагляднее. При этом надо отметить, что гуманизм сам по себе не содержал противопоставления христианству, т.е. это не какая-то борьба за атеизм — это смена акцентов.
