4-mashq. Gaplarni qiyoslang. Shart mayli qoʻshimchasining sodda gaplardagi va qo'shma gaplardagi ma'nolarini qiyoslang. 1. Yozgi ta'tilda dam olishga ketsam kerak.
2. Yoz kelsa, kunlar isib ketsa, togʻlar bagʻriga ketamiz.
3. Bu she'rni daftarimga ko'chirib yozsam maylimi?
4. Mehnatdan kelsa boylik, turmush bo‘lar chiroyli.
5. Katta bo'lsam, universitetda o'qiyman.
6. Iloji boʻlsa, oʻzing biznikiga kel.
7. Men kelsam, ketib qolgan ekansan.

Существует множество понятий слова «знание». Знание - это форма существования и систематизации результатов познавательной деятельности человека. Знание в широком смысле - субъективный образ реальности в форме понятий и представлений. Знание в узком смысле - обладание проверенной информацией (ответами на вопросы), позволяющей решать поставленную задачу. Близость данных значений заключается в том, что знание помогает людям рационально организовывать свою деятельность и решать различные проблемы, возникающие в её процессе.

Тео́рія ймові́рностей[1] (імові́рностей[2]), тео́рія імові́рності[3] — розділ математики, що вивчає закономірності випадкових явищ: випадкові події, випадкові величини, їхні функції, властивості й операції над ними. Математичні моделі в теорії ймовірності описують з деяким ступенем точності випробування (експерименти вимірювання), результати яких неоднозначно визначаються умовами випробування.

Математичним апаратом теорії ймовірності є комбінаторика та теорія міри.

Теорія ймовірностей виникла і спершу розвивалася як прикладна дисципліна (зокрема, для розрахунків в азартних іграх). Пов'язана з іменами Х.Гюйґенса, Б.Паскаля, П.Ферма. Своїм теоретичним обґрунтуванням зобов'язана Я.Бернуллі, П.Лапласу, П. Л. Чебишову, А. М. Ляпунову.[4][5][6] Систему аксіом теорії ймовірностей сформулював А. М. Колмогоров.[7] Теорія ймовірностей є підґрунтям математичної статистики. Широко вживається для опису й вивчення різноманітних технологічних процесів зважаючи на їх стохастичність.