Папа налил в ванну на треть высоты воду. Разбросал по ванне мелкие игрушки сына и вытянул пробку.
— Смотри внимательно. Игрушки, которые были рядом с отверстием, быстро подплыли и прыгают в воронке. Они не тонут, потому что пластиковые. В черную дыру предметы, которые оказываются рядом с ней, затягиваются, потому что там не вода, а вакуум, пустота.
— Ух ты!
— А сейчас смотри на игрушки, которые были на другом конце ванны. Видишь, они уже на середине. Воронка, вернее течение, которое она создает, притягивает их немного медленнее. Но скоро они окажутся рядом и тоже попадут в нашу «черную дыру».
Объяснение:
Через все життя Тарас Григорович проніс палку любов до народних пісень, які чув змалечку: мати співала колискові, дід – історичні, батько – чумацькі, сестра Катерина – ліричні. У народній пісні Шевченко знаходив розраду і відчував втіху й задоволення. Шевченко мав голос приємного сріблястого тембру –
тенор. Його улюбленими піснями були «Ой, зійди, зійди, зіронько та вечірняя», «Та нема в світі гірш нікому», «Тяжко-важко в світі жити», «Ой, у степу могила», «Та забіліли сніги», «Тече річка невеличка».
Видатний композитор Петро Чайковський, дід якого був козацького роду на прізвище Чайка, зазначав: «Бувають щасливо обдаровані натури і бувають так само щасливо обдаровані народи. Я бачив такий народ, народ-музикант – це українці».
Необхідно відзначити, що Шевченко все життя також збирав і записував українські народні пісні, а деколи і сам створював мелодії до своїх віршів (пісня «Ой, повій, вітре, з великого лугу та розвій нашу тугу»). Поет записував тексти пісень, а щодо мелодій, то завдяки своїй природній музичній обдарованості, швидко їх схоплював і засвоював напам’ять. Він був одним з перших фольклористів, який зумів побачити в народній пісні феномен української нації.
Объяснение:
