со сценарием про страуса,компьютера,кирпича,шкафа

Відповідь:

Перший подвиг Геракла (короткий зміст)

Геракл задушив величезного немейського лева, який був народжений чудовиськами Тифоном і Єхидною і справляв спустошення в Арголиде. Стріли Геракла відскочили від товстої шкури лева, але герой оглушив звіра палицею і задушив руками. У пам’ять цього першого свого подвигу Геракл заснував Немейские ігри, які святкувалися на стародавньому Пелопоннесі раз на два роки. (Детальніше – див. В окремій статті Перший подвиг Геракла – Немейский лев.)

Другий подвиг Геракла (короткий зміст)

Геракл убив лернейську гідру – чудовисько з тілом змії і 9 головами дракона, яке виповзало з болота поблизу міста Лерни, вбивало людей і знищувало цілі стада. На місці кожної відрубаної героєм голови гідри виростали дві нові, поки помічник Геракла, Іолай, що не почав припікати гідрі шиї палаючими стовбурами дерев. Він же вбив і гігантського раку, який виліз з болота на до гідрі. У отруйної жовчі лернейской гідри Геракл вимочив свої стріли, зробивши їх смертельними. (Детальніше – див. В окремій статті Другий подвиг Геракла – Лернейська гідра.)

Стімфалійські птахи нападали на людей і худобу, розриваючи їх мідними кігтями і дзьобами. Крім того, вони кидали з висоти, як стріли, вбивчі бронзові пір’я. Богиня Афіна дала Гераклові два тимпана, звуками яких він сполохав птахів. Коли ті зграєю злетіли вгору, Геракл перестріляв частина їх з лука, а решта в жаху відлетіли до берегів Понта Евксинського (Чорного моря) і більше вже не повернулися до Греції. (Детальніше – див. В окремій статті Третій подвиг Геракла – Стімфалійські птахи.)

Четвертий подвиг Геракла (короткий зміст)

Керинейська лань із золотими рогами і мідними ногами, послана в покарання людям богинею Артемідою, ніколи не знаючи втоми, носилася по Аркадії і спустошувала поля. Геракл переслідував лань бігом цілий рік, досягнувши в гонитві за нею витоків Істра (Дунаю) на крайній півночі і потім повернувшись назад в Елладу. Тут Геракл поранив лань стрілою в ногу, зловив її і приніс живий до Еврісфея в Мікени. (Детальніше – див. В окремій статті Четвертий подвиг Геракла – Керинейська лань.)

П’ятий подвиг Геракла (короткий зміст)

Володів дивовижною силою Ерімантський кабан наводив жах на всі околиці. По дорозі на бій з ним Геракл відвідав свого друга, кентавра Тола. Той пригостив героя вином, розсердившись цим решти кентаврів, так як вино належало їм усім, а не одному Фолу. Кентаври кинулись на Геракла, але він стрільбою з лука примусив напали ховатися у кентавра Хірона. Переслідуючи кентаврів, Геракл увірвався в печеру Хірона і випадково вбив стрілою цього мудрого героя багатьох грецьких міфів. Знайшовши Ерімантський кабана, Геракл загнав його в глибокий сніг, і той загруз там. Герой відніс пов’язаного вепра в Мікени, де переляканий Еврисфей при вигляді цього чудовиська сховався в великий глек.

Шостий подвиг Геракла (короткий зміст)

Цар Еліди Авгий, син бога сонця Геліоса, отримав від батька численні стада білих і червоних биків. Його величезний обори не очищати 30 років. Геракл запропонував Авгію очистити стійло за день, попросивши натомість десяту частину його стад. Вважаючи, що герой не впорається з роботою за одну добу, Авгий погодився. Геракл перегородив греблею річки Алфей і Пенею і відвів їх воду на обори Авгия – весь гній був змитий з нього за день.

Жадібний Авгий не віддав Гераклові обіцяної плати за роботу. Через кілька років, вже звільнившись від служби в Еврісфея, Геракл зібрав військо, розбив Авгия і вбив його. Після цієї перемоги Геракл заснував в Еліді, у міста Піси, знамениті Олімпійські ігри.

Сьомий подвиг Геракла (короткий зміст)

Бог Посейдон дав критському цар Миносу прекрасного бика для принесення себе в жертву. Але Мінос залишив чудесного бика в своєму стаді, а в жертву Посейдону приніс іншого. Розгніваний бог наслав на бика сказ: він став носитися по всьому Криту, знищуючи все по дорозі. Геракл зловив бика, приборкав і переплив на його спині по морю з Криту на Пелопоннес. Еврісфей наказав випустити бика. Той, знову оскаженівши, кинувся від Мікен на північ, де його вбив в Аттиці афінський герой Тесей.

Восьмий подвиг Геракла (короткий зміст)

Фракийский цар Діомед володів кіньми чудової краси і сили, яких можна було утримати в стійлі лише залізними ланцюгами. Діомед годував коней людським м’ясом, вбиваючи приходили до нього чужинців. Геракл силою відвів коней і розгромив в бою кинувся в погоню Диомеда. Коні ж за цей час розтерзали супутника Геракла, Абдера, який сторожив їх на кораблях.Гесперид – передостаннім.

Положение преимущественно в умеренных широтах определило количество солнечной радиации, получаемое территорией. Удалённость от Атлантического и Тихого океанов обусловила континентальность климата. Равнинность территории, позволяющая холодным массам арктического воздуха свободно проникать далеко на юг из Карского моря, а тёплым воздушным массам из Казахстана и Средней Азии – далеко на север.  Горы по периферии  отгородили Западно-Сибирскую равнину от атлантических воздушных масс с запада и  центральноазиатских с юго-востока.
Вследствие равнинности района и его большой протяженности с севера на юг на территории Западной Сибири отчетливо выражена природная зональность. На севере вдоль побережья Северного Ледовитого океана лежит зона арктических пустынь, она сменяется зоной тундры и лесотундры, а затем самой широкой в районе зоной – тайги. Таежные темно-хвойные леса из ели, кедра, пихты, лиственницы с островками сосново-лиственничных лесов переходят к югу в узкую полосу лиственных лесов, лесостепи и степи. Почвы изменяются от арктических до черноземов степей. Лесостепь и степь с плодородными серыми и бурыми лесными, каштановыми и черноземными почвами сильно распаханы.  Западно-Сибирская равнина густо покрыта реками, самые большие из которых берут начало в горах Южной Сибири. Главная река района – Обь, впадающая в Карское море. Она судоходна на всем протяжении. Около 30% площади занято болотами.
Западно-Сибирская равнина – это богатейшая природными ресурсами территория России. Здесь издавна местные жители промышляли пушного зверя и дичь. Тайга имеет ценную древесину, в реках много рыбы. Тундра – пастбища для оленей. Но главное богатство Западной Сибири – это ее минеральные ресурсы.
Основные ресурсы – нефть и газ, торф, уголь, железные руды. Западно-Сибирская равнина представляет собой уникальную нефтегазоносную провинцию Земли. Промышленные залежи нефти и газа распространены здесь почти по всему 2000-метровому разрезу мезозойских отложений. Средняя глубина залегания в нём нефтегазоносных пластов колеблется от 1500м до 2500-3000м.
До освоения ресурсов Западной Сибири, здесь веками жили народы Севера – селькупы, ненцы, ханты. Они охотились, ловили рыбу и жили в гармонии с природой. Коренное население Западной Сибири занималось охотой, рыбной ловлей. Жители севера – ненцы – кочевали с оленями. Кочевое оленеводство позволяло сохранить пастбища, которые восстанавливалось только через 10-15 лет. Медленно растут растения тундры, слишком короткое и хладное лето. Ханты, селькупы бережно относились к окружающей их природе, которая давала им пищу, одежду, жилище. Жили охотники и рыбаки в низких избушках, сверху крыша утеплялась землей. Льдины служили стеклами, зимой. С помощью лука – селькупы охотились на белку, гусей, уток. Пищей служила соленая рыба и вяленая юкола. Из сушеной рыбы мололи муку – порсу. Отходы (рыбьи внутренности, головы кости), не выбрасывали, а топили из них жир. Их желчных пузырей топили желчь и использовали ее для обработки замши. Из пузырей осетров варили клей. Клей использовался для изготовления ценного орудия охоты – лука также при изготовлении лыж. Из шкурок рыбы шили мешки, в которых хранили продукты. То есть хозяйство коренного населения было безотходным, а рыбы раньше в реках было больше, чем сейчас. Пришли нефтяники и нарушили гусеницами вездеходов пастбища, в реках стало меньше рыбы, нефть отравила рыбу. Сейчас в районе проживает 2/3 населения всего Восточного макрорегиона, средняя плотность – 6 чел. на 1 км2.