Объяснение:
невизначене майбутнє. Світ дуже швидко змінюється, стрімко розвивається наука, техніка, в природі відбуваються непередбачувані катаклізми, людина не може бути певна, що її чекає завтра, до чого їй бути готовою, як протистояти невідомому. Звідси і надзвичайна напруга, яку відчув герой Роберта Шеклі, потрапивши в надзвичайну ситуацію.Але він збирає волю, нерви в один клубок і включає те, що дано людині природою, що заздалегідь у людини завжди з собою – свій мозок. Людина має бути настільки розумною, що у лічені хвилини вона мусить співставити, осмислити, зрозуміти, прийняти рішення і перемогти.
Чому Шеклі робить свого героя, звичайного поштаря, переможцем над фантастичними створіннями? Бо він вірить у силу волі і розуму людини, яка здатна мобілізувати в екстремальній ситуації весь свій потенціал.
В цьому і заключається гуманістичний зміст оповідання.
Гуманістичний зміст оповідання - віра у силу волі і розуму людини, яка здатна мобілізувати в екстремальній ситуації весь свій потенціал. (Запис у зошит)
Завдання № 3. Пройдіть онлайн-тестування за посиланням
https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=279911
Завдання № 4. Дослідження за текстом, якою повинна бути людина майбутнього?
Зрозумівши, що думка на цій планеті матеріалізується, Лерой Кліві робить спробу керувати своїми думками. Виявляється, це дуже важка річ. «Кліві зрозумів, що намагатися не думати про щось – це все одно, що зупиняти лавину голими руками. Людський мозок неможливо свідомо й прямо загальмувати. Для цього потрібні час і практика». А ще людина майбутнього повинна мати такі риси:
силу волі, дисциплінованість— свідоме прагнення до якої-небудь мети, влада над собою та керуванні своїми діями і вчинками (Завдяки дисциплінованості та надзвичайним зусиллям волі Кліві зберігає пошту, досягає мети освоєння телепатії , навчається керувати думками);
мужність — вияв хоробрості, стійкості, рішучості (герой проявляє усі ці якості в різних ситуаціях);
сміливість — здатність переборювати труднощі, ризикувати заради благородної мети (Кліві ризикує життям, експериментуючи зі своїми думками, вчинками;
відвага — смілива поведінка людини в небезпечній ситуації; здатність до такої поведінки (герой не розгублюється і починає рішуче діяти);
кмітливість — здатність людини легко схоплювати, добре розуміти суть явища; тямущість, здогадливість ість (про це яскраво свідчать Кліві за дивними тваринами);
обережність, — якості людини, яка поводиться стримано, обдумано, передбачливо, не наражаючись на можливу небезпеку, неприємності (весь час намагається контролювати потік своїх думок, щоб уникнути небезпеки);
віра – сподівання у зміни на краще (Лерой Кліві вірить, що йому вдасться пізнати закон виживання, що на до прилетить зореліт);
бажання вижити та жити (Він щомиті бореться за життя).
Завдання № 5. Прийом «Гронування». Створіть «гроно» під назвою «Риси людини майбутнього».
Основным в реформах 1867-1.868 гг. был земельный вопрос. По этим документам (пункт 199. Положения) вся земля в Казахстане объявлялась собственностью государства и только передавалась в пользование казахским аульным общинам. Личной собственностью признавались лишь те земельные участки, которые были царем ханским потомкам.
Большие изменения были внесены и в налоговую систему в Казахстане.
Во-первых, кибиточный сбор с 1 руб. 50 коп. увеличен до 3 рублей с хозяйства. Размер имущества последних не учитывался, от налога освобождались потомки ханов Уали, Бокея и султана Айшуака.
Во-вторых, вместо билетного сбора был введен общий для империи паспортный сбор по 1 руб. 50 коп., которые оплачивали казахи, уходившие из аула на заработки.
В-третьих, устанавливался ряд земских повинностей. Содержание волостного управителя, дело производителя, родовых старшин, рассыльных при них обходилось народу свыше 300 рублей в год.
В-четвертых, в южных областях Казахстана оседлое население платило следующие налоги: харадж (одна десятая часть урожая), зекет (налог с товара, одна сороковая часть их стоимости), танапная подать (вносится деньгами с земли, с которых налоги не могли собираться в натуре).
В-пятых, для общественных нужд по приговору общества собиралась «кара шыгын», «черная подать» для ремонта дорог, мостов, строительства мечетей и школ, содержание больниц, оспопрививание, расходы в связи с борьбой с сельхозвредителями и т.д.
Налоги собирались родовыми старшинами и волостными управителями, которые большей частью злоупотребляли своей властью. Иногда они взыскивали их несколько раз в год. Некоторые, стремясь освободить свой род, взваливали все тяжести налогов на представителей «чужого» рода. Размер налогов не зависел от имущественного положения. Сборщики налогов обогащались особенно за счет сбора «черной подати».
По реформам 1867-1868гг. намечалось проведение некоторых мероприятий, связанных с развитием народного образования, с медицинским обслуживанием населения. По этим документам в уездных городах должны были быть открыты начальные школы и медицинские пункты, учреждались уездные врачи и акушерки, вводилось оспопрививание. Важным нововведением явилось открытие в административных центрах уезда почтовых отделений. Казахское население приравнивалось в правах к «сельским обывателям», то есть к крестьянам. На чиновников из казахов распространялись правила о наградах и присвоении почетного гражданства и т.д.
Царское правительство ограничивало влияние исламской религии. Религиозные дела казахов изымались из введения Оренбургского муфтия. Муллы подчинялись общему гражданскому управлению, а через него — министерству внутренних дел. Муллы избирались населением по одному на каждую волость из числа российских подданных. Они утверждались в звании и увольнялись областным управлением. Запрещалось самовольное строительство мечетей, меетебов и медресе. Царизм этим стал уже контролировать духовное состояние населения. Этому пример и некоторые пункты реформ, направленных на распространение христианства среди казахов.
Реформа, таким образом, ущемляла интересы мусульманской общины и введение ее встретило ожесточенное противодействие со стороны духовенства.
Реформа 1891 года. В конце XIX в. в Казахстане проводилась новая реформа, которая внесла некоторые изменения в административное устройство, налоговую систему и судебное устройство. В 1891 г. было принято «Положение об управлении степных областей», существовавшие вплоть до 1917 г. Территория Казахстана была разделена на области, уезды, волости и аулы. Все области, за исключением Сырдарьинской, вошли в состав Степного генерал-губернаторства.
Права и обязанности генерал-губернатора и военных губернаторов областей оставались неизмененными. В «Положении» права уездных начальников были расширены. Во многих больших городах учреждены полицейские управления. В Казахстане были созданы переселенческие управления.
В результате проведения в жизнь реформ в Казахстан проникли элементы капитализма. Российский капитализм развивается вширь за счет колонизации казахских земель. Установленная система административного управления облегчила колониальный гнет коренного населения края. Она содействовала сращиванию царского чиновничье-бюрократического аппарата с местной родовой знатью.
Реформы в целом проводились в интересах русского капитализма и юридически закрепили колониальное положение казахской степи.
