Доказать тождества: а) a and (not a) = false; б) a or (not a) = true; в) not (not a) = a; г) true or a = true; д) false and a = false; е) a or a = a.

Правом називають систему загальнообов’язкових правил та норм, які встановлюються та охороняються державою. Воно відіграє дуже важливу роль в житті кожної особи, суспільства та будь-якої держави. Якщо б не існувало права, в державі панувало б безладдя, а стосунки між людьми вирішувались з позиції сили. За до права закріплюється рівність між суспільством і державою, регламентується свобода діяльності та поведінки об’єктів суспільних відносин; система свобод та обов’язків громадян, діяльність суб’єктів економічних відносин; також здійснюється та регулюється організація політичних партій та різних громадських організацій.

Право будь-якої держави являє собою не просто сукупність правил поведінки, але і певну систему норм, які зв'язані внутрішньою єдністю. Ця внутрішня єдність обумовлена суттю права, його принципами, політичною і економічною системами. В сучасній державі право повинно не тільки відповідати загальному економічному стану, не тільки бути його вираженням, але також бути внутрішньо погодженим вираженням, яке не спростовувало б само себе в силу внутрішніх протиріч.

Єдність права обумовлена не тільки суттю, але змістом і функціями права, які об'єктивно визначаються єдністю суспільних відносин, формами власності, конкуренцією між індивідами і різними організаціями. Всі ці відносини відображаються в системі права і обумовлені різними інтересами. У будь-якому суспільстві існують загальнонаціональні (загальнонародні) інтереси і приватні інтереси, з яких логічно витікає поділ права на приватне і публічне.

Соціальне призначення права полягає в тому, щоб регулювати поведінку людей. Однак установлені державою правові норми не можуть виконати регулюючої ролі без складного механізму і їхньої реалізації.

Без виконання правових розпоряджень у житті норми права мертві, інакше кажучи, вони втрачають своє соціальне значення. “Права немає, - зауважує Л.С. Явич, - якщо його положення не знаходять своєї реалізації в діяльності людей і їхніх організацій, у суспільних відносинах. Не можна зрозуміти право, якщо відвернутися від механізму його реалізації в житті суспільства”.

Право — это система императивных норм, которые устанавливаются и охраняются государством. За отказ от их соблюдения или нарушения предусмотрена гражданская, административная и уголовная ответственность,
Закон -  нормативный акт, принятый в соответствующем порядке и затрагивающий определённую сферу правовых отношений.
Категория «право» значительно шире, чем «закон», полностью включая в себя данное определение. Законы периодически утрачивают свою силу и меняются на актуальные акты. Право может оставаться незыблемым на протяжении столетий, что ярко подтверждают некоторые государства. Конкретный закон может утратить свою силу ещё до опубликования, так как он противоречит основным нормам законодательства. Право остаётся легитимным в силу конституции и других актов, которые определяют его структуру