История молотка
Молоток - самый древний из инструментов, и люди пользуются им по всему миру. По-видимому, даже само слово «молоток» имеет доисторические корни, так как оно является родственным для всех северных языков. Нет более и более полезного инструмента, чем столярный молоток. Конечно, он настолько обыденно воспринимается, что молотку даже не посвящена какая либо специальная литература. Единственными механическими инструментами, которые поставляет человеку природа, являются молоток, прижимы и инструмент для скобления или царапания. Это ручные инструменты, и никакой из инструментов, являющийся их комбинацией и придумываемый время от времени, не может превзойти ни один из них в отдельности. Однако сейчас мы будем обсуждать только один из этих инструментов - молоток.
Когда поверхность очень мягкая, удар по ней можно нанести кулаком, но как только она становится тверже кулака, то обратная реакция поверхности материала передастся костям и мышцам руки, и в этом случае использовать кулак в качестве молотка бесполезно. Поэтому можно предположить, что одним из самых первых при в качестве молотка был обычный камень, отшлифованный с годами водой так, что он удобно помещался в ладони. Такой камень, называемый археологами кувалдой, человек, вероятно, держал в своей ладони и ударял им по различным предметам, которые нельзя было разбить, другим Такая кувалда является предком молотка. Можно предположить, что иногда кувалда была очень тяжелой, а иногда очень легкой; ясно, что при ударе такой кувалдой по очень твердому предмету, держа ее в ладони, обратную реакцию поверхности на удар принимали на себя главным образом мышцы кисти и запястья; такая работа была не только утомительной, но и чревата травмами, что привело в дальнейшем к изобретению кувалды с двумя концами, за которую держались посередине. Удар, наносимый таким камнем, усиливался не только за счет его наросшей массы, но и в результате изменения положения руки и кисти в отношении к направлению удара. Koгда камень держали в ладони, обратное сопротивление, оказываемое на поверхность ладони, имело точку приложения примерно на расстоянии (допустим) до 2 см; но когда рука держалась за кувалду посередине нее, обратная реакция была приложена уже на расстоянии до 8 см. Следовательно, и в механическом отношении (благодаря массе камня), и в физиологическом (благодаря изменению положения руки на кувалде относительно направления удара) такой вариант молотка стал значительным усовершенствованием по сравнению с предыдущим, хотя практика вскоре, возможно, показала, что, несмотря на полученные преимущества, требовалось все еще и прикладывать достаточно большую энергию для преодоления обратной реакции материала, вследствие чего конструкцию этой кувалды с двумя концами можно было бы тоже улучшить. В любом случае, это было сделано, когда кто-то предложил держать такой камень в руке, как сегодня держат молоток. Даже в первобытных племенах знали при для удерживания кувалды в руке, чтобы совершать более быстрые удары, но им не удавалось передавать при этом достаточно большую энергию удара. Мысль изобретателей пошла дальше, и кувалду для большего удобства стали обвязывать ивовыми прутьями. Обнаружены следы даже еще большего новшества - в качественных кувалдах или молотках делались сквозные отверстия, имеющие коническую форму, хорошо подходящие для рукояток, так как это делается сегодня в самых качественных металлических молотках. Один из таких молотков с каменной головкой найден в реке Темза, теперь находится в Британском музее. В этом молотке имеется конусное отверстие дли насаживания линовки, а дизайн молотка вызывает восхищение. То, как древние люди закрепляли в коническом отверстии рукоятку, сегодня известно очень хорошо, но археологи выдвинули догадку об еще одном выбиралась ветка дерева, по размеру примерно соответствующая небольшому отверстию в каменном молотке, продевалась в него и закреплялась.
Объяснение:
Відповідь:
Перший подвиг Геракла (короткий зміст)
Геракл задушив величезного немейського лева, який був народжений чудовиськами Тифоном і Єхидною і справляв спустошення в Арголиде. Стріли Геракла відскочили від товстої шкури лева, але герой оглушив звіра палицею і задушив руками. У пам’ять цього першого свого подвигу Геракл заснував Немейские ігри, які святкувалися на стародавньому Пелопоннесі раз на два роки. (Детальніше – див. В окремій статті Перший подвиг Геракла – Немейский лев.)
Другий подвиг Геракла (короткий зміст)
Геракл убив лернейську гідру – чудовисько з тілом змії і 9 головами дракона, яке виповзало з болота поблизу міста Лерни, вбивало людей і знищувало цілі стада. На місці кожної відрубаної героєм голови гідри виростали дві нові, поки помічник Геракла, Іолай, що не почав припікати гідрі шиї палаючими стовбурами дерев. Він же вбив і гігантського раку, який виліз з болота на до гідрі. У отруйної жовчі лернейской гідри Геракл вимочив свої стріли, зробивши їх смертельними. (Детальніше – див. В окремій статті Другий подвиг Геракла – Лернейська гідра.)
Стімфалійські птахи нападали на людей і худобу, розриваючи їх мідними кігтями і дзьобами. Крім того, вони кидали з висоти, як стріли, вбивчі бронзові пір’я. Богиня Афіна дала Гераклові два тимпана, звуками яких він сполохав птахів. Коли ті зграєю злетіли вгору, Геракл перестріляв частина їх з лука, а решта в жаху відлетіли до берегів Понта Евксинського (Чорного моря) і більше вже не повернулися до Греції. (Детальніше – див. В окремій статті Третій подвиг Геракла – Стімфалійські птахи.)
Четвертий подвиг Геракла (короткий зміст)
Керинейська лань із золотими рогами і мідними ногами, послана в покарання людям богинею Артемідою, ніколи не знаючи втоми, носилася по Аркадії і спустошувала поля. Геракл переслідував лань бігом цілий рік, досягнувши в гонитві за нею витоків Істра (Дунаю) на крайній півночі і потім повернувшись назад в Елладу. Тут Геракл поранив лань стрілою в ногу, зловив її і приніс живий до Еврісфея в Мікени. (Детальніше – див. В окремій статті Четвертий подвиг Геракла – Керинейська лань.)
П’ятий подвиг Геракла (короткий зміст)
Володів дивовижною силою Ерімантський кабан наводив жах на всі околиці. По дорозі на бій з ним Геракл відвідав свого друга, кентавра Тола. Той пригостив героя вином, розсердившись цим решти кентаврів, так як вино належало їм усім, а не одному Фолу. Кентаври кинулись на Геракла, але він стрільбою з лука примусив напали ховатися у кентавра Хірона. Переслідуючи кентаврів, Геракл увірвався в печеру Хірона і випадково вбив стрілою цього мудрого героя багатьох грецьких міфів. Знайшовши Ерімантський кабана, Геракл загнав його в глибокий сніг, і той загруз там. Герой відніс пов’язаного вепра в Мікени, де переляканий Еврисфей при вигляді цього чудовиська сховався в великий глек.
Шостий подвиг Геракла (короткий зміст)
Цар Еліди Авгий, син бога сонця Геліоса, отримав від батька численні стада білих і червоних биків. Його величезний обори не очищати 30 років. Геракл запропонував Авгію очистити стійло за день, попросивши натомість десяту частину його стад. Вважаючи, що герой не впорається з роботою за одну добу, Авгий погодився. Геракл перегородив греблею річки Алфей і Пенею і відвів їх воду на обори Авгия – весь гній був змитий з нього за день.
Жадібний Авгий не віддав Гераклові обіцяної плати за роботу. Через кілька років, вже звільнившись від служби в Еврісфея, Геракл зібрав військо, розбив Авгия і вбив його. Після цієї перемоги Геракл заснував в Еліді, у міста Піси, знамениті Олімпійські ігри.
Сьомий подвиг Геракла (короткий зміст)
Бог Посейдон дав критському цар Миносу прекрасного бика для принесення себе в жертву. Але Мінос залишив чудесного бика в своєму стаді, а в жертву Посейдону приніс іншого. Розгніваний бог наслав на бика сказ: він став носитися по всьому Криту, знищуючи все по дорозі. Геракл зловив бика, приборкав і переплив на його спині по морю з Криту на Пелопоннес. Еврісфей наказав випустити бика. Той, знову оскаженівши, кинувся від Мікен на північ, де його вбив в Аттиці афінський герой Тесей.
Восьмий подвиг Геракла (короткий зміст)
Фракийский цар Діомед володів кіньми чудової краси і сили, яких можна було утримати в стійлі лише залізними ланцюгами. Діомед годував коней людським м’ясом, вбиваючи приходили до нього чужинців. Геракл силою відвів коней і розгромив в бою кинувся в погоню Диомеда. Коні ж за цей час розтерзали супутника Геракла, Абдера, який сторожив їх на кораблях.Гесперид – передостаннім.
