ответ: Сформовані норми моральності є результатом тривалого за часом процесу становлення взаємин між людьми. Без дотримання цих норм неможливі політичні, економічні, культурні відносини, тому що не можна існувати, не поважаючи один одного, не накладаючи на себе певних обмежень.
Етикет - слово французького походження, що означає манеру поводження. До нього відносяться правила чемності і ввічливості, прийняті в суспільстві.
Сучасний етикет успадковує звичаї практично всіх народів від сивої давнини до наших днів. В основі своєї ці правила поведінки є загальними, оскільки вони дотримуються представниками не тільки якогось даного суспільства, але і представниками всіляких соціально-політичних систем, що існують у сучасному світі. Народи кожної країни вносять в етикет свої виправлення і доповнення, обумовлені суспільним ладом країни, специфікою її історичної будови, національними традиціями і звичаями.
Объяснение:
Эпическое, нартское наследие много и позитивно повлияло на все последующие этапы развития адыгейской поэзии и литературы в целом. Очевидно, первыми воздействие этой мощной художественно-философской системы испытали авторы историко-героических песен, которые при характеристике своих героев часто ссылаются на нартские авторитеты и в построении сюжета и композиции следуют художественным приемам, характерным для эпоса (напр., песни и поэмы об Айдамиркане и др.). В результате было создано большое количество песен и поэм, которые строились на материале подлинных исторических событий и на показе судьбы и героических свершений реального исторического лица. Историко-героические песни обогатили национальную поэзию широтой и мощью эпического изображения соответствующей эпохи и раскрытием судьбы легендарных личностей. Безусловно, жанр оды и эпической поэмы существенно укрепили свои позиции, расширили границы национально-художественного мышления. Возможно, между нартским эпосом и историко-героическими произведениями был значительный художественный пласт, исчезнувший в катаклизмах истории; возможно, где-то есть его следы - мысль, которая делает еще более актуальной идею планомерной подготовки специалистов по изучению художественного наследия народа.
Объяснение:
