За висотою гори поділяються на низькі (до 1000 м), середні (від 1000 до 2000 м) та високі (понад 2000 м).
Низькі гори з абсолютною висотою в середньому до 1000 м, але окремі вершини можуть бути висотою понад 1000 м (Кримські, Уральські, Арденни, Рейнські Сланцеві гори в Західній Європі тощо). Характеризуються досить згладженим рельєфом, широкими річковими долинами, майже відсутні скелясті ділянки, великі площі вкриті лісом.
Середні гори від 1000 м до 2000 м, хоч деякі вершини можуть бути трохи вище 2 км (Українські Карпати – г. Говерла, 2061 м). Характеризуються округлими вершинами, широкими річковими долинами, похилими схилами, рідко трапляються скелясті обриви, в помірному поясі покриті лісом з безлісими вершинами.
Високі гори — понад 2000 м (Кавказ, Кордильєри). Характеризуються великим перепадом висот, мають гострі, різко окреслені вершини, круті схили, скелясті обриви, покриті льодом, річкові долини глибокі та ущелисті, рослинність відсутня або наявні альпійські трави.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota
Оформи подписку