Людина, яку я поважаю і на яку хочу бути схожим,— це моя мама. Вона завжди добра, ласкава. Моя мама дає мені хороші поради. І, часом, коли мами немає вдома і ні з ким поділитися своїм горем чи радістю, в мене ніби камінь на душі. Але, коли приходить мама, то горе, розділене з нею, — півгоря, а радість — подвійна радість.
Інколи, буває мама насварить мене за погану оцінку в школі або ще за якусь шкоду — я ображаюсь і, буває, навіть не розмовляю. Але частіше я буваю неправий. А коли розумію це, йду до мами і пере мама мене завжди вибачає, як би я не провинився.
Одного разу я уявив, що мами немає. Як тоді склалося б моє життя? Про це страшно навіть подумати. І я зробив висновок, що мама — це все: і радість, і доброта, і розуміння, і розрада, і все-все на цьому світі.
Я хочу бачити свою маму завжди щасливою, радісною, ніжною і доброю. А інакше не може й бути.
Поэт находил темы для своих произведений в устоном народном творчестве. Пушкин умел заметить и передать мельчайшие оттенки в явлении, к которому обращался его поэтический взор. Оснавыне темы Пушкина это: любовь, верность,дружба,честь,добрата, сострадание, свобода. В его стихах удивительным образом соединились общественно-политическое и личное звучание этой темы. Отзывы лицейских педагогов о личности Пушкина противоречивы. В 1814 году А.С.Пушкин пишит на французском языке стихотворение " Mon portrait ", которое сам же переводит его на русский язык.
