Объяснение:
Процентные ставки по потребительским кредитам в долларах и евро в России традиционно ниже, чем для кредитов в рублях. Это отражает большую уверенность в стабильности основных мировых валют по сравнению с национальной. Разница в ставках должна компенсировать возможное ослабление рубля по отношению к бивалютной корзине Центробанка, состоящей из долларов и евро. Практика показывает обоснованность таких ожиданий. В 2013 году рубль ослабел по отношению к корзине более чем на 10%. С начала текущего года его стоимость уменьшилась еще более чем на 2%.
Есть несколько причин, почему ставки по вкладам в рублях выше, чем по вкладам в долларах. Прежде всего на это влияют нормы обязательных резервов, которые устанавливаются Центробанком для коммерческих финансовых организаций. Резервные требования по обязательствам банков (то есть по остаткам на счетах клиентов) в валюте почти в два раза выше, чем по обязательствам в рублях. Банки отчисляют в резерв, размещаемый в Центробанке, 8% от остатков по валютным счетам и 4,75% по остаткам в рублевых счетах.
«Выглядит эта схема следующим образом. Банку, чтобы вернуть проценты вкладчикам, необходимо разместить привлеченные средства так, чтобы доход от этого размещения позволял не только выплатить клиенту процент, но и заработать самому. Резервирование в Банке России сразу же временно изымает у банков определенную сумму, из-за чего финансовые организации вынуждены отрабатывать то, что они должны отдать вкладчику, используя уже уменьшенную сумму. При таких нормах резервирования, как у нас сейчас, у банков в распоряжении остается меньший объем валютных средств, чем рублевых. Даже при одинаковых возможностях для размещения банками рублевых и валютных средств в плане доходности в этом случае все равно ставки по валютным депозитам были бы ниже рублевых. А в условиях, когда у нас валютные средства можно разместить с гораздо более низкой доходностью по сравнению с рублевыми, ставка привлечения банками валюты будет еще ниже», — говорит директор Центра финансовых технологий Финансового университета, кандидат экономических наук Дмитрий Трофимов.
Когда банк получает деньги клиентов в виде вклада, он должен иметь возможность разместить их в другом месте по более высокой ставке. Это позволит обеспечить вкладчику обещанную доходность, а также покрыть операционные издержки финансовой организации и гарантировать ему доходность. Это правило работает как для рублевых, так и для валютных вкладов. «Допустим, банк привлек средства на депозит под 6% годовых. Значит, в этом случае ему нужно разместить деньги под 8-12% годовых в зависимости от уровня риска. Для этого существует много инструментов. Например, банк может использовать эти средства для выдачи кредитов. Но если с рублевыми кредитами все достаточно просто, то кредитование в валюте в России не слишком распространено. В связи с этим банки используют в качестве альтернативы другие инструменты. Там уровень ставок совсем другой. 3-4% годовых — это максимум, на который можно рассчитывать. Как следствие, и вклады принимаются под 1-2% годовых, а не под 9%, как в случае с рублями», — отмечает заместитель председателя правления VestaBank Алексей Федоров.
Відповідь:
ндіюсь до Пояснення:
Сьогодні міжнародна міграція виступає важливим ресурсом розвитку приймаючих країн, країн транзиту та призначення. Пріоритетним завданням світового співтовариства є виявлення в здобування з цього глобального явища максимально позитивних ефектів і зведення до мінімуму його негативних наслідків.
Сучасні практичні проблеми соціально-економічного розвитку у світі багато в чому обумовлені міграційними процесами. Вплив міграції на громадське життя завжди був суттєвим, однак приблизно до кінця XX століття міграційні процеси не мали такої самостійної основи, як сьогодні, не були сталими. На рубежі XIX – XX ст. руйнація традиційних інститутів суспільства здобула глобальних масштабів через різке прискорення соціально-економічних процесів індустріалізацією. Постійним супутником індустріального суспільства стала міграція. До початку XX ст. міграція найчастіше викликалася та зупинялася владними розпорядженнями, була керованою, а головними формами міграції були завойовницькі походи (колонізація територій, работоргівля), що переміщували значні маси людей. Відсутність транспортних можливостей обмежувала самостійний міграційний рух людей у Географічне місце перебування людини майже завжди збігалося з певним соціальним тому це явище мало враховувалося під час прийняття державних рішень.
Сучасна міграція за впливом на світовий соціально-економічний, соціокультурний і політичний р порівнянна з “великим переселенням народів”. Однак на відміну від минулих історичних епох змінилася не тільки природа (нерівномірність поширення населення на планеті, різні природні й соціальні умови життя людей) і умови (можливості переміщення: швидкість, інтенсивність міграційних потоків) міграцій, але і її спрямованість – міграція набула доцентровий характер. Якщо традиційні міграційні потоки були завжди спрямовані від центру до периферії (ідея “завоювання”, “змішування”), то в індустріальну епоху напрямки міграцій діаметрально змінилися (переважає ідея “збирання”, “концентрування”).
На сьогодення спроби державного регулювання міграційних процесів не дають очікуваних результатів. Міграційні політики держав відзначаються уривчастістю управлінських дій, недостатністю як ресурсної так і законодавчої бази. На відміну від попередніх століть, сучасна міграція не піддається авторитарним формам впливу, вона вимагає створення системи управління у формі самостійного соціального інституту, здатного вирішувати нові завдання принципово новими Це висуває нові вимоги до діяльності державних органів влади.
Ефективне регулювання міграційними процесами, створення передумов для залучення необхідного людського ресурсу та збереження наявного потенціалу в Україні є запорукою підвищення її конкурентоспроможності на світовому рівні та сталого економічного розвитку.
