Работая на общественно нормальном уровне, столяр изготовлял за 8-часовой рабочий день 4 стула. после применения деревообрабатывающего оборудования количество произведенных за рабочий день стульев увеличилось в 2 раза. определите: а) стоимость, которую получал столяр в обмене за один стул, за всю
продукцию в применение нового оборудования; б) индивидуальную стоимость, которую создает столяр за рабочий час, за целый рабочий день после применения нового оборудования; в) индивидуальную стоимость производства 1 стула после применения нового оборудования; г) стоимость, которую получает столяр
в обмене за 1 стул, за всю продукцию после применение нового оборудования. працюючи на суспільно нормальному рівні, столяр виготовляв за 8-годинний робочий день 4 стільці. після застосування деревообробного обладнання кількість вироблених за робочий день стільців збільшилось у 2 рази. визначте: а)
вартість, яку одержував столяр в обміні за один стілець, за всю продукцію до застосування нового обладнання; б) індивідуальну вартість, яку створює столяр за робочу годину, за цілий робочий день після застосування нового обладнання; в) індивідуальну вартість виробництва 1 стільця після
застосування нового обладнання; г) вартість, яку одержує столяр в обміні за 1 стілець, за всю продукцію після застосування нового обладнання.

Решение:
Запишем условие рыночного равновесия:

QD = QS.
25 - 5Р = -9 + 3Р

8Р = 34

Р = 4,25 – равновесная цена
Равновесный объем продажи определим, подставив значение Р:

QD = QS

25 – 5*4,25 = -9 + 3*4,25;

Q = 3,75 - равновесный объем продаж

Введение налога изменит функцию предложения:

QS1 = -9+3(Р1 – 2)

Функция спроса не изменится. Отсюда:

QS1 = QD1

25 – 5Р1 = -9+3(Р1 – 2)

25 – 5Р1 = -9+3Р1 - 6

8Р1 = 40

Р1 = 5 - новая равновесная цена
Q1= -9 + 3(5-2)

Q1 =  4 - новый равновесный объем продаж

 Общая сумма налога, поступающая в государственный бюджет:

Q1*Т = 4*2 = 8

Причини виникнення ринкової економі­ки. Як зазначалося вище, з моменту свого народження капіталістичний б виробництва ґрунтувався на руч­ній праці й найбільш адекватною суспільною формою йо­го розвитку була індивідуальна (приватна) власність. Ринкова форма зв'язку між дрібними підприємствами аб­солютно переважала, і виробництво, і привласнення ма­ли у той час переважно приватний характер.

Але вже у цей період поряд з ринковими формами зв'язку як всеохоплюючими, абсолютно переважаючими, що здійснювалися стихійно (проявляючись з початку XIX ст. періодично через кризи), зароджуються позарин-кові, набираючи форми організованих, планомірних, сві­домо регульованих. Вони обмежувалися окремим підпри­ємством і ґрунтувалися на одиничному поділі праці У формі подетальної та поопераційної спеціалізації окре­мих трудівників. Кожен окремий продукт їх праці набу­вав форми товару. Так, у «Капіталі» К. Маркса наводить­ся приклад того, як у виготовленні голок беруть участь 92 робітники зі специфічними навичками. U( :М ,,