емпературний коефіцієнт електричного опору (α) — відносна зміна електричного опору ділянки електричного кола або питомого електричного опору матеріалу при зміні температури на 1 К, виражена у К-1. В електроніці використовуються, зокрема, резистори із спеціальних металевих сплавів з низьким значенням α, як манганинових чи константанових сплавів та напівпровідникових компонентів з великими додатніми чи від'ємними значеннями α (термістори). Фізичний зміст температурного коефіцієта опору виражений рівнянням:
{\displaystyle \alpha ={\frac {1}{R}}{\frac {dR}{dT}},}{\displaystyle \alpha ={\frac {1}{R}}{\frac {dR}{dT}},}
де dR — зміна електричного опору R при зміні температури на dT.
Объяснение:
В группах с увеличением порядкового номера, радиус атома увеличивается, электроны последнего уровня слабее притягиваются к ядру и легче отрываются от атома. Благодаря этому свойству, неметаллические свойства атома уменьшаются, а металлические свойства усиливаются.
В периодах с увеличением порядкового номера, радиус атома увеличивается незначительно, увеличивается число электронов на последнем уровне металлические свойства уменьшаются а неметаллические увеличиваются. Неметаллам легче принять электроны на последний уровень, чем его отдать
