Объяснение:
Дроссель имеет индуктивное сопротивление X_L, Ом (за счет явления самоиндукции), и активное R, Ом - сопротивление провода из которого он намотан. В схемах изображается, как последовательно включенные активное и индуктивное сопротивления.
Полное сопротивление Z:
Z=√(R²+X²_L);
X_L=ωL, где
ω - циклическая частота сети ω=2*π*f;
L - индуктивность дросселя, Гнж
f - частота сети, Гц
X_L=2*π*50*1,2=314*1,2≅377 (Ом)
Z=√(300²+377²)≅482 (Ом).
Модуль тока I, А (модуль - потому, что ток в данном случае величина векторная):
l I l=U/Z;
l I l=8/482=0,017 А.
Мощности:
S=U*l I l - полная мощность, ВА
P=S*cos φ, где
cos φ = R/Z - коэффициент мощности;
Q=√(S²-P²) - реактивная мощность, ВАр.
S=8*0.017=0.133 ВА
P=0.133*300/482=0.083 Вт
Q=√(0.133²-0.083²)=0.104 ВАр
Потребляется только активная мощность Р. Эта мощность превращается в тепло на активном сопротивлении дросселя (дроссель греется). Реактивная мощность ничего не греет и не тратится в цепи. Она возвращается к источнику энергии.
Відповідь:
Потенціал точки 2- 90мВ, а 3-20мВ
Пояснення:
Будемо використовувати правила Кірхгофа.
1)алгебраїчна сума сил струмів, вхідних у вузол електричного кола, рівна алгебраїчній сумі вихідних з вузла значень сил струмів
2) Для будь-якого замкнутого контуру проводів сума електрорушійних сил дорівнює сумі добутків сил струму на кожній ділянці контуру на опір ділянки, враховуючи внутрішній опір джерел струму.
Нехай 1 Ом=R
Нехай через резистор опором 2R йде струм I, тоді через резистор 3R йде струм 50мА-І, тоді через резистор опором R йде струм І+30 мА.
Тоді звернемо увагу на підключення до точок 1 та 2
3R(50мА-І)=2RI+R(І+30 мА)=U2-U1
150 мА-3І=2І+І+30мА
6І=120мА
І=20мА
Тоді напруга це і є різниця потенціалів точок 1 і 2, але оскільки потенціал точки 1 0, то це і є потенціал точки 2.
U2=3*1 Ом*30мА=90мВ
Різниця потенціалів 2 і 3 це R*70мА=U2-U3
U3=20мА*R=20мВ
