Пусть для определенности электроскоп заряжен отрицательно, т. е. на нем избыток электронов. они с какой-то поверхностной плотностью распологаются на шарике стержне и лепесточках электроскопа. когда мы подносим к шарику проводящее тело, то его эл. поле воздействует на свободные заряды (электроны) в проводнике и заствляют их, в силу отталкивания, переместиться к дальнему концу тела. тогда ближний конец тела заряжается положительно и воздействует на электроны в электроскопе, заставляя их, в силу притяжения перемещатся в шарик. вследствии этого поверхностная плотность зарядов на электроскопе изменится. на шарике она возрастет, на лепестках понизится. угол между лепестками уменьшится. если емкость системы шарик-палочка достаточно велика, то лепестки практически спадутся. при положительном заряде на электоскопе ход рассуждений аналогичен.
Висота звуку визначається частотою коливань основного тону (незалежно від амплітуди коливань складових) і фіксується як нота. Звуковисотна шкала поділяється на октави, октава поділяється на 12 півтонів. Звуковисотна шкала є логарифмічною — звуки, що відстоять один від одного на октаву зв'язані співвідношенням 1 : 2, звуки, що відстоять на півтону в темперованому строї зв'язані співвідношенням 1 : {\displaystyle {\sqrt[{1/12}]{2}}}, тому арифметична різниця частот коливань сусідніх нот буде меншою в низькому регістрі й більшою у високому регістрі.
