1 наявність вільних носіїв електричного заряду;
наявність чинників, що зумовлюють рух вільних заряджених частинок у певному напрямі (зовнішнє електричне чи магнітне поля, прискорений рух провідника)
2
Для людини небезпечним фактором є сила струму (А), а напруга (В) небезпечна тільки як фактор, що спричиняє можливість протікання струму через людину. Ураження електричним струмом залежить від багатьох чинників, у тому числі від опору тіла людини та електропровідності середовища, у якому людина знаходиться. Визначальними факторами наслідків електротравм є сила струму, тривалість і шлях протікання струму через тіло людини.
Прийнято вважати, що струм, рівний або більший 0,1 А, вважається смертельним. При струмі 0,02–0,05 А виникає небезпечне ураження, самостійне звільнення від дії струму неможливе. Струм 0,015–0,02 А застосовується для розрахунків як найбільше безпечне значення. Вважається, що опір тіла людини знаходиться у межах від 600 до 1000 Ом.
Якщо взяти для розрахунків найбільшу прийняту безпечну величину струму 0,02 А, а найменший опір людини 600 Ом, ми отримаємо напругу 12 В, яка вважається допустимою в особливо небезпечних приміщеннях відносно ураження електричним струмом. Напруга 42 В застосовується для місцевого освітлення обладнання, верстатів і живлення переносних світильників у приміщеннях з підвищеною небезпекою ураження електричним струмом. Величина напруги 42 В застосовується і у "Правилах безпечної експлуатації електроустановок" як межа, що визначає зони сильної і слабкої дії наведеної напруги тощо.
На практиці мали місце смертельні випадки електротравматизму при напрузі, меншій 12 В, наприклад, попадання під напругу людини, яка знаходилась у воді.
Характер впливу електричного струму на організм людини:
Розрахунками визначено, що для людини, яка стоїть на струмовідній підлозі (опір 1000 Ом) і торкається фазного проводу напругою 220 В, струм протікання складає 220 мА і є смертельно небезпечним. У разі коли людина буде у взутті та стоятиме на ізолювальній основі, струм протікання буде 2 мА, що є безпечним для людини.
ответ: А) 4 минуты; В) участок ВС; С) 8 минут.
Объяснение:
А) Кристаллизация меди, то есть её переход из жидкого состояния в твёрдое, происходит при температуре T=1083°C. Из графика следует, что до этой температуры от начальной температуры Т=1250°С медь остывает в течение 4 минут.
В) Так как кристаллизация меди происходит при постоянной температуре, то этому процессу соответствует участок графика ВС. Из графика следует, что процесс кристаллизации продолжался в течение 12-4=8 минут.
С) После того, как вся медь перешла в твёрдое состояние, она начала охлаждаться. Из графика следует, что охлаждение меди от Т=1083°С до Т=45°С происходило в течение времени 20-12=8 минут.
