arinakovtik
15.07.2021 20:22

До ть з лабораторной будь ласка)

Лабораторна робота №19.
Тема. Дослідження треків заряджених частинок за фотографіями.
Мета: проаналізувати треки заряджених частинок у магнітному полі, зробити ідентифікацію досліджуваної частинки за наслідками порівняння її треку з треком протона в камері Вільсона, вміщеної в магнітне поле.
Обладнання: фотографії треків заряджених частинок; аркуш прозорого паперу; лінійка з поділками.

1. Короткі теоретичні відомості

Щоб уміти "прочитати" фотографію треків частинок, необхідно знати:
1. За інших однакових умов, трек товстіший у тієї частинки, яка має більший заряд. Наприклад, при однакових швидкостях трек альфа-частинки товстіший, ніж трек протона і електрона.
2. Якщо частинки мають однакові заряди, то трек товстіший у тієї, яка має меншу швидкість, рухається повільніше. Звідси очевидно, що під кінець руху трек частинки товстіший, ніж на початку, оскільки швидкість частинки зменшується внаслідок втрати енергії на іонізацію атомів середовища.
3. Пробіг частинки залежить від її енергії і від густини середовища.
Для роботи використовують готові фотографії двох заряджених частинок(мал.1).
Трек 1 належить протону, трек 2 – частинці, яку потрібно ідентифікувати. Лінії індукції магнітного поля перпендикулярні до площини фотографії. Початкові швидкості обох частинок однакові і перпендикулярні до краю фотографії.

Мал. 1 Мал. 2 Мал. 3

Ідентифікують невідому частинку, порівнюючи її питомий заряд з питомим зарядом протона. Заряд визначають у елементарних зарядах е , масу - в атомних одиницях маси. Це можна зробити, вимірявши і порівнявши радіуси треків частинок на початкових ділянках треків. Справді, для зарядженої частинки, яка рухається перпендикулярно до вектора індукції магнітного поля, можна записати:
. Тоді,
Оскільки швидкості, з якими частинки влітають в магнітне поле, однакові, то:
(1)
Радіус кривизни треку визначають так, як показано на мал.2: креслять дві хорди і в їх серединах ставлять перпендикуляри. На перетині перпендикулярів лежить центр кола; його радіус вимірюють лінійкою.

2. Хід роботи

1. Виміряйте радіуси кривизни треків частинок, на їх початкових ділянках (рис.

2. Обчисліть питомі заряди протона ( q1=e, m1=1 а.о.м.) і частинки за формулою

3. Обчисліть масу частинки за формулою для таких її значень заряду: q2=2e; q2=3e; q2=4e і т.д.
4. Ідентифікуйте частинку за наслідками дослідження. Результати вимірювань та обчислень занесіть до таблиці.
№ п/п Назва частинки Радіус
кривизни треку
R, cм Питомий заряд

Маса
частинки
m2 , а.о.м.
1 Протон е -
2

1.

2.

;

5. зробіть висновок.

Нажмите на рекламу ниже и сразу увидите ответ
Популярные вопросы:
Ответ:
RomochkaRomashka
23.11.2022 18:59
В воздухе вес покоящегося тела равен силе тяжести, действующей на него (выталкиванием из газа пренебрегаем в силу маленькой плотности воздуха). 
P_1=mg=\rho Vg (\rho - плотность тела)
В воде из силы тяжести вычитается еще сила Архимеда. И вот здесь будем внимательными. По определению: вес тела есть сила, с которой оно действует на опору или подвес. Таким образом, вовсе не обязательно, что эта сила направлена книзу. Поэтому у нас два варианта: 1) сила Архимеда меньше силы тяжести, и тело тонет в воде, стало быть, чтобы удержать его в покое, необходима сила, направленная кверху; 2) сила Архимеда больше силы тяжести, и тело плавает, соответственно, нужно его топить силой, направленной книзу.
Разберемся отдельно с первым и вторым случаями.

1) P_2=\rho V g-\rho_0 V g (\rho_0 - плотность керосина)
Подставим \rho V g, получится P_2=P_1-\rho_0 Vg.
Отсюда: $gV=\frac{P_1-P_2}{\rho_0}.
Ну и все. Подставляем только что найденную комбинацию в самое первое уравнение и выражаем из него неизвестную плотность:
$\rho=\rho_0\frac{P_1}{P_1-P_2}=2.5\mathrm{\ \frac{g}{m^3}.}

2) Все аналогично, только P_2=\rho_0Vg-\rho Vg.
Соответственно, ответ будет с другим знаком около P_2, то есть,
$\rho=\rho_0\frac{P_1}{P_1+P_2}=0.625\mathrm{\ \frac{g}{m^3}.}
0,0(0 оценок)
Ответ:
Zemskikh
13.11.2022 06:40

КАК МЫ ДЫШИМ ?

За счет мышечного усилия мы увеличиваем объем грудной клетки, при этом давление воздуха внутри легких уменьшается. Далее атмосферное давление «вталкивает» в легкие порцию воздуха. При выдыхании происходит обратное явление.

КАК МЫ ПЬЕМ ?

Втягивание ртом жидкости вызывает расширение грудной клетки и разрежение воздуха как в легких, так и во рту. Повышенное по сравнению с внутренним наружное атмосферное давление «вгоняет» туда часть жидкости. Так организм человека использует атмосферное давление.
0,0(0 оценок)
Полный доступ
Позволит учиться лучше и быстрее. Неограниченный доступ к базе и ответам от экспертов и ai-bota Оформи подписку
logo
Начни делиться знаниями
Вход Регистрация
Что ты хочешь узнать?
Спроси ai-бота