Чем меньше сила действующая на тело тем​

Механічні коливання – це такий рух , під час якого положення і швидкість руху тіла точно або приблизно повторюються через певні інтервали часу. Під дією вітра коливаються навіть висотні будинки і високовольтні лінії електропередач, здійснює коливання маятник заведеного годинника, автомобіль на ресорах під час руху. Землетруси - це коливання земної кори, припливи і відливи – коливання рівня води морів та океанів замовленні притяганням Місяця, биття пульсу – результат періодичних скорочень серцевих м’язів людини.                         Період коливань – це найменший інтервал часу, через який певний етап руху тіла повністю повторюється.              Щоб визначити період треба за час t підрахувати кількість N повних коливань та скористатися формулою:               Частота коливань – число коливань, виконаних за одиницею часу.                  Частота й період коливань пов’язані обернено пропорційною залежністю, тому:                                                    де T – період коливань; v – частота коливань.                 Одиницею частоти в CI є один Герц ( 1 Гц). 1 Гц - , названа одиниця та на честь відомого німецького фізика Генріха Герца(1857-1894).                  Якщо частота коливань v= 1Гц, то це означає, що відбувається одне коливання з

Объяснение:

Звук — коливальний рух частинок середовища, що поширюється у вигляді хвиль у газі, рідині чи твердому тілі. У вузькому значенні терміном звук визначають коливання, які сприймаються сенсорною системою тварин і людини[1]. В цьому випадку маються на увазі збурення, що поширюються в повітрі. Органи слуху людини сприймають звуки у відносно вузькому частотному діапазоні. Слуховий апарат багатьох тварин сприймає звуки в значно ширшому інтервалі частот. В загальному випадку цим терміном визначається процес поширення збурень в різних за фізичними властивостями середовищах, в яких відновлювальною силою, що намагається повернути збурену частинку в положення рівноваги, є сила пружності. Хвильові збурення, що визначаються як звук є об'єктивною реальністю і існують незалежно від сприйняття їх будь-якими живими істотами. Вивчення закономірностей генерації, поширення та сприйняття звуків в різних середовищах є приналежним до такої наукової дисципліни як акустика.

Більшість явищ у природі супроводжуються характерними звуками, які сприймаються та розпізнаються вухом людини і тварин і служать для орієнтування та спілкування[2]. Специфіка сприйняття коливальних рухів частинок повітря слуховим апаратом людини зумовлює поділ звуків на приємні, гармонійні (звуки мови, музичні звуки, спів пташок, наприклад) та звуки зі специфічним спектральним наповненням, часто небажані та дратівні, які визначаються як шум.

Зміщення в просторі частинок середовища у звукових збуреннях характеризується такою величною як амплітуда коливань. Для опису змін стану частинок середовища в часі використовується така характеристика як частота. Збурення, що сприймаються органами слуху людини та різних тварин це лише невелика частка збурень, що можуть існувати в навколишньому світі. Людське вухо може сприймати лише звуки в певних обмежених інтервалах частот та амплітуд. Для багатьох випадків практичного використання звуків велике значення мають звуки, в яких основна частина енергії зосереджена в області частот, що не сприймаються людським вухом. В зв'язку з цим окремо виділяють такі особливі типи збурень, як ультразвук та інфразвук.

У філософії, психології й екології засобів комунікації звук досліджується у зв'язку з його впливом на сприйняття й мислення (мова йде, наприклад, про акустичний простір як простір, створюваний впливом електронних засобів комунікації).