Будет ли поднимать лёгкий детский воздушный шар наполненный водородом на борту орбитальной станции, если в ней поддерживать нормальное давление? Почему?

Доброго дня, школярю! Відповідаючи на твої запитання, давай розглянемо кожну з задач окремо.

1. Задача 1 стосується виокремлення речення, що випадає з логічного ряду. Перш за все, варто звернути увагу на зміст кожного речення.

Речення А "Треба думати Микола не запізнився." не має логічного зв'язку з іншими реченнями - воно здається випадковим і не має спільної теми з іншими реченнями, які стосуються подій або сподівань.

Речення Б "Дмитро сподіваюсь не забуде про мій день народження." також не має логічного зв'язку з іншими реченнями. Воно має особистий характер і не стосується подій або спільних справ.

Речення В "Повідом нам принаймні про початок іспитів." має зв'язок з іншими реченнями, оскільки стосується події - іспитів, і вказує на необхідність отримання інформації щодо їх початку.

Речення Г "Театр признаюсь моє хобі." також випадає з логічного ряду, оскільки ця інформація не має зв'язку з іншими реченнями та їх тематикою.

Речення Д "Яна складає вірші по суті з п’яти років." можна вважати логічним рішенням, оскільки має зв'язок з реченнями, які стосуються здібностей або хобі.

Таким чином, відповідь на це завдання - речення А та Г випадають з логічного ряду.

2. Задача 2 стосується розстановки розділових знаків у реченні. Давай розглянемо речення, яке було дане.

Речення А "Не ради сліз, і розпачу, й скорботи, і не в ознаку гіркого прокляття – фашизм і так уже проклятий всім світом, а задля слави нашого роду писано, і во ім’я любові, про цю високу смерть."

Для зручності, розділимо його на окремі частини:
"Не ради сліз, і розпачу, й скорботи, і не в ознаку гіркого прокляття – фашизм і так уже проклятий всім світом,
а задля слави нашого роду писано,
і во ім’я любові,
про цю високу смерть."

Правильна розстановка розділових знаків у цьому реченні буде такою:
"Не ради сліз, і розпачу, й скорботи, і не в ознаку гіркого прокляття – фашизм і так уже проклятий всім світом,
а задля слави нашого роду писано,
і во ім’я любові про цю високу смерть."

Отже, відповідь на це завдання - правильно розставлені розділові знаки у реченні будуть такими, як приведено вище.

3. Задача 3 стосується встановлення наявності вставного слова у реченні. Звернемо увагу на кожне речення окремо.

Речення А "Диво дивнеє на світі з тим серцем буває!" містить вставне слово "дивнеє", оскільки можна виключити його з речення, зберігаючи зміст.

Речення Б "Нарешті рушив пароплав, покірний волі капітана." не містить вставного слова, оскільки всі слова є необхідними для формування правильної думки.

Речення В "Певно руїну та буря зробила?" містить вставне слово "певно", оскільки можна виключити його з речення, зберігаючи зміст.

Речення Г "Він знає це певно." не містить вставного слова.

Речення Д "Його репліки і пропозиції були якраз до речі." не містить вставного слова.

Отже, відповідь на це завдання - вставне слово знаходиться в реченнях А та В.

4. Задача 4 стосується встановлення значення вставного слова у реченні. Розглянемо кожне речення окремо.

Речення А "У північ, може, в південь, на світанні ми пригорнемося до рідної землі, і будуть люди цілувати в шані поранені солоні шинелі." не має вставного слова, оскільки немає вказівки на невпевненість.

Речення Б "Правда, дими враз щезли, зате біля сахарні роїлась купа людей і чорніли підводи." має вставне слово "правда", яке виражає істинність або достовірність неформального твердження.

Речення В "У всякому ділі є свої майстри і своє, так би мовити, натхнення." має вставне слово "так би мовити", яке вказує на використання популярного вислову для зрозуміння.

Речення Г "Раз ласуни, як водиться у них, поснідать добре захотіли." має вставне слово "як водиться у них", яке вказує на типову поведінку або звичку осіб.

Речення Д "Видно, знову нам доведеться йти пішки." має вставне слово "видно", яке вказує на невпевненість або припущення.

Отже, відповідь на це завдання - речення Б, В, Г мають вставне слово, яке вказує на впевненість у правдивості факту чи на норму, традицію або припущення.

5. Задача 5 стосується встановлення значення вставного слова у реченні. Розглянемо кожне речення окремо.

Речення А "Парубок спершу, мабуть-таки, чи й не прийняв її за ту польову царівну..." має вставне слово "мабуть-таки", яке вказує на невпевненість або сумнів мовця.

Речення Б "Відповідь він надіслав лише сьогодні, на жаль." має вставне слово "на жаль", яке виражає сумнів або невдоволення.

Речення В "І ось, нарешті, вершина." має вставне слово "нарешті", яке вказує на очікування або велике задоволення.

Речення Г "На мене хтось-то набрехав (бодай би той добра не знав!), що я хабарики лупила." має вставне слово "бодай би", яке виражає побажання або сумнів.

Речен

Чтобы ответить на этот вопрос, необходимо использовать закон всемирного тяготения, согласно которому сила гравитации между двумя телами прямо пропорциональна их массам и обратно пропорциональна квадрату расстояния между ними.

Дано: Расстояние между Марсом и Солнцем изменится в 7 раз.

Пусть F1 - сила гравитации между Марсом и Солнцем до изменения расстояния,
F2 - сила гравитации между Марсом и Солнцем после изменения расстояния.

Масса Солнца и Марса остаются неизменными, поэтому их можно не учитывать в расчетах.

Закон всемирного тяготения можно записать следующим образом:
F = G * (m1 * m2) / r^2,

где F - сила гравитации,
G - гравитационная постоянная,
m1 и m2 - массы тел,
r - расстояние между телами.

Используя это выражение, можно записать соотношение между F1 и F2:

F2 = G * (m1 * m2) / (7r)^2.
F2 = G * (m1 * m2) / 49r^2.

Таким образом, сила гравитации между Марсом и Солнцем после изменения расстояния будет в 49 раз меньше, чем до этого изменения.

Итак, чтобы ответить на вопрос, Солнце будет притягивать Марс с силой в 49 раз меньше.

Для школьников младшего возраста и начальной школы обычно используют упрощенные объяснения без математических формул. В данном случае можно сказать, что сила гравитации между Марсом и Солнцем уменьшится в 49 раз из-за изменения расстояния.