с проверочной по физике класс, конденсация

   В самом общем случае цвет на экране монитора, а точнее, в каждой конкретной точке монитора, которую принято называть пикселем, получается при смешении трёх так называемых “базовых” цветов - красного (red), зеленого (green) и синего (blue) - система RGB.
  При этом, когда нужно описать конкретный цвет или его оттенок, применяют понятие яркости (интенсивности). Так вот, если все составляющие (красный, зеленый и синий) имеют минимальную одинаковую яркость, то в точке (на экране) мы видим чёрный цвет, а в случае максимальной одинаковой яркости — белый. Все остальные промежуточные между минимальным и максимальным одинаковыми значениями яркостей дают оттенки серого цвета. Таким образом серый цвет выключенного монитора говорит нам о том, что на все точки его подаётся очень маленькое (но отличаешееся от “0” дежурное напряжение), либо экран с защитными и антибликовыми покрытиями изначально изготовлен из такого оттенка комплектующих.

Верхньоволзькі озера розташовані в Тверській області на північний захід від Селігеру довгим ланцюгом, витягнутим спочатку в меридіональному, а потім в широтному напрямку.

Через всю систему озер протікає Волга. У своїй середній частині система озер віддалена від Селігеру приблизно на 40 км, а на початку і в кінці наближається до нього на відстань до 10 км. Колись, ймовірно, та і інша водні системи становили єдине ціле[1].

Верхньоволзькі озера, як і озеро Селігер, мають безліч невеликих озер-супутників, що лежать вище за течією Волги і з'єднаних з ними річками або струмками. До них належать озера Малий і Великий Верхіти у витоку Волги, озера Стергут, Святе, Кленове, Лапіно, Хвошня, Істошня в околицях Стержу, озера Березуг, Вітбіно, Лопастиці, Осечно, Слаутіно на західному березі Вселуга. Деякі з них, наприклад озеро Вітбіно, розташовані у вузьких западинах і досягають значної глибини.

Примітки