Електромагні́т (англ. electromagnet, нім. Elektromagnet m) — пристрій, що створює магнітне поле під час проходження електричного струму. Зазвичай електромагніт складається з обмотки[en] і феромагнітного осердя, який набуває властивостей магніту при проходженні по обмотці струму. У електромагнітах, призначених, перш за все, для створення механічного зусилля також присутній якір (рухома частина магнітопроводу), що передає зусилля.
Объяснение:
Обмотки електромагнітів виготовляють з ізольованого алюмінієвого або мідного дроту, хоча є і надпровідні електромагніти. Магнітопроводи виготовляють з магнітом'яких матеріалів — звичайно з електротехнічної або якісної конструкційної сталі, литої сталі і чавуну, залізонікельових і залізокобальтових сплавів. Для зниження втрат на вихрові струми магнітопроводи виконують з набору листів (шихта).
Електромагніти застосовують для створення магнітних потоків в електричних машинах і апаратах, пристроях автоматики тощо. (генераторах, двигунах, реле, пускачах і т. д.).
Нейтральні електромагніти постійного струму Редагувати
У таких магнітах сила залежить тільки від величини струму в обмотці і не залежить від напряму струму.
Поляризовані електромагніти постійного струму Редагувати
У електромагнітах цього типу створюється 2 незалежних магнітних потоки: поляризаційний, який утворюється зазвичай полем постійного магніту, і робочий магнітний потік, який виникає під дією обмотки керування, сили намагнічування (м. р. с.). Дія такого магніту залежить як від величини магнітного потоку, так і від напряму електричного струму в робочій обмотці.
Електромагніти змінного струму Редагувати
У цих магнітах живлення обмотки здійснюється від джерела змінного струму, а магнітний потік періодично змінюється по величині і напряму, внаслідок чого сила тяжіння пульсує від нуля до максимального значення з подвоєною частотою по відношенню до частоти струму живлення.
Інші класифікації Редагувати
Електромагніти розрізняють також за рядом інших ознак: за включення обмоток — з паралельними і послідовними обмотками; за характером роботи — що працюють в тривалому, переривистому і короткочасному режимах; за швидкістю дії — швидкої і сповільненої дії і т. д.
Объяснение:
Вещество находящееся в жидком агрегатном состоянии ( занимающем промежуточное положение между твёрдым и газообразным агрегатном состояниями ) называется жидкостью. Жидкость в отличие от твердых тел ; газов ( которые сохраняют объем и форму ; и не сохраняют объем и форму соответственно ) сохраняет объем но не сохраняет форму . Молекулы в жидкости находятся на довольно небольшом расстоянии относительно газов и на довольно большом расстоянии относительно твёрдых . Как мы уже раньше говорили жидкость занимающает промежуточное положение меж температурном промежуткеду твёрдым и газообразным агрегатном состояниями , поэтому тело может находиться в жидком агрегатном состоянии лишь в определённом температурном промежутке ( ведь если сильно нагреть тело оно из жидкости превратиться в газ , а если сильно остудить то примет твёрдое агрегатное состояние ( хотя в этом случае много чего зависит не только от температуры , а ещё и от давления ) )
