Контрольна робота по темі «Властивості газів, рідин, твердих тіл»
Варіант 1

1.. За якими зовнішніми ознаками визначають рідкий стан речовини?
А) не мають власної форми і об’єму
Б) мають власний об’єм і не мають форми
В) мають власну форму і не мають власного об’єму
Г) мають власну форму і об’єм
Д) інша відповідь
2. За до якого приладу вимірюється атмосферний тиск?
А) нанометр Б) психрометр В) манометр
Г) індикатор Д) барометр

3. Яку фізичну величину позначають буквою Е ?
А) модуль Юнга ;
Б) відносне видовження;
В) механічну напругу
4. Після дощу на листі окремих рослин вода збирається у формі невеликих кульок. Це відбувається тому, що:
А) вода не змочує поверхні листків цих рослин;
Б) вода змочує поверхню листків цих рослин;
В) власний варіант відповіді.
5. Як змінюється температура кипіння води у відкритій посудині при підвищенні атмосферного тиску?
А) підвищується Б) знижується В) не змінюється

6. Встановіть відповідність між фізичними величинами та їхніми одиницями

А-Маса тіла
1-1
Б-Відносна молярна маса
2-кг
В-Молярна маса
3-м3
Г-Концентрація молекул

4-кг/моль
5-м3
7. Встановіть відповідність між фізичними поняттями та їх визначеннями

А-Коефіцієнт поверхневого натягу
1-Викривлена форма поверхні рідини
Б-Поверхнева енергія
2-Явище на межі поділу трьох фаз речовини
В-Змочування
3-енергія поверхневого шару рідини
Г-меніск
4-Піднімання рідини по капілярам
5-енергія, що припадає на одиницю площі поверхні

8. Відносна вологість повітря в кімнаті при температурі 200С становить 60%. Якою стане відносна вологість повітря, якщо температура в кімнаті знизиться до 180С ?

9. На яку висоту підніметься чиста вода в капілярній трубці з внутрішнім радіусом 1,5 мм, якщо коефіцієнт поверхневого натягу 0,072 Н/м ?​

ДАВЛЕНИЕ ЖИДКОСТИ ЗАВИСИТ ОТ ВЫСОТЫ ЕЕ столба, найдем объём жидкостей при равной массе (Площадь сосуда одинакова)
V=m/q q-плотность жидкости
q1=1000 кг/м³ вода
q2=900 кг/м³ машинное масло
h1=m/(q1*S)  высота воды столба
h2=m/(q2*S)  высота столба масла
P1=q1gh1     P2=q2gh2   подставим h и видим что при равных m давление жидкостей одинаково (парциальное) 
P1=1000*10*h1   900=10000h1   h1=0.09 м=9 см
Р2=900*10*h2      900=900*10*h2   h2=0.1 м=10 см
При равных объёмах
h1=V/S      h2=V/S  то есть высоты одинаковы
Общее давление Po=q1gh+q2gh    или  h=Po/(q1g+q2g) =0.095 м высота каждой жидкости 

Обучался в университете Лейдена, работал преподавателем микробиологии в аграрной школе в Вагенингене (теперь Вагенингенский университет) и позднее в политехнической высшей школе в Делфте (теперь Делфтский технический университет), создатель Делфтской школы микробиологов.

Наряду с русским учёным Дмитрием Ивановским Бейеринк считается одним из основателей вирусологии[2][3]. Независимо от Ивановского, в 1898 году Бейеринк повторил его эксперименты по фильтрации экстрактов из растений табака, которые были поражены заболеванием табачной мозаики. В то время вирусы были неизвестны и в своей работе Бейеринк следовал по стопам своего коллеги Адольфа Майера в Вагенингене, который опубликовал десятилетием ранее первую публикацию по табачной мозаике[4] и сделал неправильное заключение о бактериальной природе возбудителя. Как и Ивановский[5], Бейеринк показал[6], что фильтрация не удержать возбудителя заболевания табачной мозаики на керамических фильтрах Шамберлана, которые обладали самыми малыми на то время порами и считались стандартом для ультрафильтрации жидкостей от бактериальных организмов. Бейеринк также показал[6], что патоген репродуцироваться и распространяться в клетках хозяина, но не может быть культивирован в питательной среде подобно бактериям. В отличие от Ивановского, который продолжал считать[7], для обозначения особой, небактериальной природы возбудителя (недописанное предложение). Бейеринк, однако, придерживался гипотезы о том, что вирус является некой жидкой материей, называя вирусный раствор сontagium vivum fluidum[6] — заразной живой жидкостью. Данное представление о вирусах, не как частицах, а растворимой материи, впрочем, было опровергнуто вскоре после смерти Бейеринка. В 1935 году вирус табачной мозаики стал первым вирусом, который был закристаллизован Уэнделлом Стенли, что позволило в 1940-х годах установить структуру вируса табачной мозаики методом рентгеноструктурного анализа