Законы движения Ньютона - это три физических закона, которые вместе заложили основу классической механики .
Первый закон
В инерциальной системе отсчета объект либо остается в состоянии покоя, либо продолжает двигаться с постоянной скоростью , если на него не действует сила .
Второй закон
В инерциальной системе отсчета векторная сумма сил F, действующих на объект, равна массе m этого объекта, умноженной на ускорение a объекта: F = m a . (Здесь предполагается, что масса m постоянна - см. Ниже .)
Третий закон
Когда одно тело оказывает силу на второе тело, второе тело одновременно оказывает на первое тело силу, равную по величине и противоположную по направлению.
Три закона движения были впервые составлены Исааком Ньютоном в его Математических начал натуральной философии ( Математические принципы натуральной философии ), впервые опубликованный в 1687 Ньютон использовал их , чтобы объяснить и исследовать движение многих физических объектов и систем. Например, в третьем томе текста Ньютон показал, что эти законы движения в сочетании с его законом всемирного тяготения объясняют законы движения планет Кеплера .
Объяснение:Перетворення енергії
Перетворення енергії з одного виду в інший постійно відбуваються в природі і техніці. Перекриваючи ріку греблею гідроелектростанції, добиваються того, що вода піднімається на значну висоту і набуває величезної потенціальної енергії.
Падаючи вниз, вода збільшує свою кінетичну енергію, за рахунок якої вона обертає лопаті гідротурбін. Ті у свою чергу обертають електрогенератори, які виробляють електричну енергію.
Розглянемо для прикладу падіння м’ячика з певної висоти (мал. 34.1). Коли м’ячик опускається, його потенціальна енергія зменшується, швидкість зростає, а з нею зростає і кінетична енергія. Біля самої землі потенціальна енергія зменшиться до нуля і повністю перейде в кінетичну, яка досягне свого найбільшого значення. Далі кінетична енергія почне переходити в енергію пружної деформації м’ячика, який стискається...
