1). Сопротивление провода:
R = ρL/S , где ρ = 0,017 Ом·мм²/м - удельное сопр-е меди
L = 500 м - длина провода
S = πd²/4 = 3,14 мм² - площадь поперечного сечения
Тогда:
R = 0,017 · 500 : 3,14 ≈ 2,71 (Ом)
Напряжение на концах провода:
U = I·R = 2 · 2,71 = 5,42 (В)
2). Сопротивление R₂₃:
R₂₃ = R₂R₃/(R₂+R₃) = 8 : 6 = 1 1/3 (Ом)
Общее сопротивление цепи:
R = R₁ + R₂₃ = 4 + 1 1/3 = 5 1/3 (Ом)
Напряжение на концах цепи:
U = I·R = 3 · 5 1/3 = 16 (В)
Напряжение на R₁:
U₁ = I·R₁ = 3 · 4 = 12 (В)
Напряжение на R₂₃:
U₂₃ = U - U₁ = 16 - 12 = 4 (В)
Ток через R₂:
I₂ = U₂₃/R₂ = 4 : 2 = 2 (А)
Ток через R₃:
I₃ = U₂₃/R₃ = 4 : 4 = 1 (А)
3). При параллельном включении проводников напряжение на каждом из них равно напряжению сети.
Мощность электрического тока:
P = U·I
Сила тока в лампе мощностью 100 Вт:
I₁ = P₁/U = 100 : 220 ≈ 0,45 (А)
Сила тока в лампе мощностью 25 Вт:
I₂ = P₂/U = 25 : 220 ≈ 0,113 (А)
Отношение токов:
I₁/I₂ = P₁/P₂ = 100 : 25 = 4
Таким образом, в спирали лампы мощностью 100 Вт сила тока в 4 раза больше, чем сила тока в спирали лампы мощностью 25 Вт.
4). По закону Джоуля-Ленца количество теплоты, выделяющееся в проводнике при прохождении через него электрического тока:
Q = I²Rt, где I = 2 А - сила тока в проводнике
R = 15 Ом - сопротивление проводника
t = 600 c - время прохождения тока
Тогда:
Q = 4 · 15 · 600 = 36000 (Дж) = 36 кДж
5). Сила тока в полной цепи:
I = ε/(R+r), где ε = 1,1 В - ЭДС источника
R = 2 Ом - сопротивление нагрузки
r - внутреннее сопротивление источника
Тогда:
r = ε/I - R = 1,1 : 0,5 - 2 = 0,2 (Ом)
Ток короткого замыкания:
I(кз) = ε/r = 1,1 : 0,2 = 5,5 (А)
Загальна характеристика. Най ші тварини поширені по всій земній кулі - в морях, океанах, прісних водоймах, ґрунті або в організмах тварин, рослин і людини. Нині відомо приблизно 25 тис. видів одноклітинних організмів.
Маючи морфологічну подібність у будові клітин з багатоклітинними організмами, най ші відрізняються від них у функціональному плані. Якщо клітини багатоклітинної тварини виконують спеціалізовані функції, то клітина най ших універсальна. Вона є самостійним організмом, якому властиві обмін речовин, подразливість, рух і розмноження.
Най ші - це організми на клітинному рівні організації. В морфологічному відношенні одноклітинний організм рівноцінний клітині, а в фізіологічному - є цілісним самостійним організмом. Переважна більшість їх має мікроскопічне малі розміри (від 2 до 150 мкм). Проте деякі з них досягають 1 см, а раковини викопних корененіжок мають діаметр до 5-6 см.
Будова най ших надзвичайно різноманітна, однак УСІМ їм властиві ознаки, характерні для організації та Функцій клітини. Як і в інших клітинах, основними компонентами клітини най шого є цитоплазма і ядро.
Цитоплазма обмежена зовнішньою мембраною, яка регулює надходження речовин у клітину; у багатьох видів вона ускладнюється додатковими структурами, що збільшують товщину й механічну міцність зовнішнього шару. Таким чином виникають утвори типу пелікули і оболонки, які будуть розглянуті далі.
Цитоплазма най ших, як правило, складається з двох шарів - зовнішнього, світлішого й щільнішого - ектоплазми - і внутрішнього, в якому розміщені органели і включення клітини, - ендоплазми. Крім загально-клітинних органел у цитоплазмі най ших можуть бути різноманітні спеціальні органели.
Особливо представлені тут різні фібрилярні утвори - опорні й скоротливі волоконця, скоротливі вакуолі, травні вакуолі тощо. У най ших є одне або кілька типових клітинних ядер. Ядро най ших має типову двошарову ядерну оболонку. В ядрі містяться розсіяний хроматиновий матеріал і ядерця.
