Объяснение:
Дано:
R₁ = R₂ = 180 Ом
R₃ = 360 Ом
_____________
I₂ / I₁ - ?
1)
Ключ разомкнут. Ток через резистор R₃ не течет. Получили схему 1.
Пусть напряжение источника равно U В.
Резисторы R₁ и R₂ соединены последовательно, поэтому
R₁₂ = R₁ + R₂ = 180 + 180 = 360 Ом
Сила тока в цепи (схема 1):
I₁ = U / R₁₂ = U / 360 А
2)
Ключ замкнут. К резистору R₂ параллельно подключен резистор R₃ (схема 2)
Имеем:
R₂₃ = R₂·R₃ / (R₂ + R₃) = 180·360 / (180 + 350) = 120 Ом
Сопротивление:
R₁₂₃ = R₁ + R₂₃ = 180 + 120 = 300 Ом
Сила тока:
I₂ = U / R₁₂₃ = U / 300 А
3)
А теперь находим отношение токов:
I₂ / I₁ = 360 / 300 = 1,2
Итак: Сила тока во второй схеме в 1,2 раза больше силы тока в первой схеме.
знаходячи кут відхилення променя світла від прямолінійного напрямку.
Обладнання: прилад для вимірювання довжини світлової хвилі, електрична лампа з прямою ниткою розжарювання.
Підготовка до виконання роботи
Повторіть навчальний матеріал (§ 34) і дайте відповідь на запитання:
1. Яка будова дифракційної ґратки? Що називають її періодом?
2. Як утворюється дифракційний спектр і чим він відрізняється від призматичного?
3. Які промені дифракційного спектра відхиляються від початкового напрямку на більший кут?
4. Як впливає зміна періоду дифракційної ґратки на кут відхилення променів?
Опис приладу
Прилад для вимірювання довжини світлової хвилі (мал. 16) складається з дерев’яного бруска 2, на якому є шкала з міліметровими поділками, рамки 1 для дифракційної ґратки і повзунка 3 зі щілиною, на якому нанесено міліметрові поділки. Брусок шарнірно з’єднаний із стержнем 4. Його вставляють в отвір масивної підставки 5. Така будова приладу дає змогу закріплювати його під різними кутами й розміщувати в будь-якому напрямку. Шкалу 3 зі щілиною і захисним щитком зверху можна переміщувати вздовж бруска.
Мал. 16
Хід роботи
1. Визначте та запишіть характеристики шкал, за якими проводяться вимірювання.
2. Джерелом світла для всіх установок буде лампа, яку слід розмістити на демонстраційному столі, підключивши її до освітлювальної мережі.
3. Уставте дифракційну ґратку в рамку й накладіть на брусок 2 повзунок зі шкалою (мал. 16). Дивлячись через дифракційну ґратку, спрямуйте прилад на лампу так, щоб крізь вузьку прицільну щілину повзунка, яка міститься над нульовою міткою шкали 3, було видно нитку розжарювання лампи. Тоді по обидва боки від щілини з’являться дифракційні спектри. Якщо спектри трохи нахилені відносно шкали, то це означає, що штрихи дифракційної ґратки не вертикальні. Повернувши рамку з ґраткою на деякий кут, треба усунути перекіс.
4. Визначте положення червоних і фіолетових променів спектрів першого та другого порядку. Для цього треба переміщувати шкалу вздовж бруска то далі від лампи, то ближче до неї, щоб досліджуваний промінь був на позначці шкали. Так буде зручно встановити його розташування. Нехай досліджуваний промінь буде на позначці шкали h1. З другого боку щілини він має бути на тій самій відстані. Якщо при цьому праворуч і ліворуч від 0 ці відстані будуть трохи відрізнятися, то треба знайти їхнє середнє арифметичне значення.
5. Виміряйте відстань l від екрана до дифракційної ґратки. За результатами вимірювання відстаней h і l легко визначити тангенс кута, під яким ігається досліджуваний промінь, а за ним і синус цього кута. Справді, тангенс кута φ, під яким розглядається досліджуваний промінь, визначається за формулою:
Оскільки кут φ незначний, то tgφ ≈ sinφ і формула nλ = dsinφ матиме вигляд:
6. Результати вимірювань запишіть у таблицю.
Позначення величини
Покази приладів
Δв
Δі
Δ = Δв + Δі
λ, м
Δλ, м
ε, %
d
h
l
Обробка результатів експерименту
