1. Види руху в залежності від траєкторії і швидкості. Формула швидкості рівномірного руху. Графік швидкості і координати рівномірного руху
2. Криволінійний рух. Період і частота. Кутова швидкість. Формули зв’язку періоду з частотою, кутової швидкості через період і частоту.
3. Умова рівномірного руху. Сила. Рівнодійна сила. Додавання сил. Одиниці сили. Інерція.
4. Взаємодія тіл. Сила. Види сил.
5. Виштовхувальна сила Закон Архімеда. Умови плавання тіл.
6. Сили тяжіння, тертя, пружності їх формули і направлення. Види тертя.
7. Кінетична та потенціальна енергія (правило, формули).
8. Кінетична енергія (Правило та формула.) Зв’язок роботи з кінетичною енергією.(Формула).
9. Потенціальна енергія сили пружності. І тяжіння. Зв’язок їх з роботою.
10. Основи молекулярної теорії. Молекулярна будова твердих, рідких і газоподібних тіл. Густина. Формула
11. Внутрішня енергія та зміни. Вили теплопередачі в різних тілах
12. Внутрішня енергія і кількість теплоти. Питома теплоємність. Формула кількості теплоти при нагріванні або охолодженні.
13. Плавлення. Кристалізація. Температура плавлення. Питома теплота плавлення. Формула. Зміна енергії молекул під час плавлення.
14. Випаровування. Кипіння. Відмінності кипіння від випаровування. Залежність температури кипіння від тиску. Залежність швидкості випаровування від площі, температури, вологості повітря.
15. Внутрішня енергія. Кількість теплоти. Формули (нагрівання. плавлення, пароутворення, згорання).
16. Електричні заряди Закон збереження заряду. Взаємодія електричних зарядів. Закон Кулона. Формула
17. Напруженість електричного поля. Направлення лінії напруженості поля. Формули напруженості поля, поля точкового заряду, кулі.
18. Електричний струм. Сила струму. Напруга. Формули сили струму, напруги. Прилади для вимірювання сили струму і напруги.
19. Дії електричного струму .
20. Опір. Питомий опір. Формула опору. Залежність опру металів від температури. З’єднання опорів.
21. Закон Ома (для ділянки кола та повного кола). Джерело струму. Його ЕРС та внутрішній опір. Графік залежності сили струму від напруги в провіднику.
22. Послідовне і паралельне з’єднання провідників та їх закони.
23. Робота і потужність електричного струму. Формули роботи і потужності струму.
24. Електричний струм в різних середовищах. Носії струму.

Хаотическое движение с хаотической сменой направлений.  

В газах обычно расстояние между молекулами и атомами значительно больше размеров молекул, а силы притяжения очень малы. Поэтому газы не имеют собственной формы и постоянного объёма. Газы легко сжимаются, потому что силы отталкивания на больших расстояниях также малы. Газы обладают свойством неограниченно расширяться, заполняя весь предоставленный им объём. Молекулы газа движутся с очень большими скоростями, сталкиваются между собой, отскакивают друг от друга в разные стороны. Многочисленные удары молекул о стенки сосуда создают давление газа.

Левова частина двигунів на Землі – це теплові двигуни. І хоча винайшли їх досить давно, уявити сучасне життя без них просто неможливо. Дійсно, більшість літаків, кораблів, машин та автомобілів обладнані саме такими двигунами. Отже, що ж розуміють під тепловими двигунами?

Теплові двигуни – це пристрої, що перетворюють енергію палива в механічну енергію.

Спробуємо розглянути ці двигуни більш детально.

Принципи дії теплових двигунів.

Для того щоб двигун робив роботу, необхідна різниця тисків по обох сторонах поршня двигуна чи лопат турбіни. В усіх теплових двигунах ця різниця тисків досягається за рахунок підвищення температури робочого тіла на сотні або тисячі градусів у порівнянні з температурою навколишнього середовища. Таке підвищення температури відбувається при згорянні палива.

Робочим тілом у всіх теплових двигунів є газ, що робить роботу при розширенні. Позначимо початкову температуру робочого тіла (газу) через t1.

У двигунах внутрішнього згоряння і газових турбін підвищення температури відбувається при згорянні палива усередині самого двигуна. Температуру Т1 називають температурою нагрівача.

Коефіцієнт корисної дії (ККД) теплового двигуна. Неможливість повного перетворення внутрішньої енергії газу в роботу теплових двигунів обумовлена необоротністю процесів у природі. Якби теплота могла мимовільно повертатися від холодильника до нагрівача, то внутрішня енергія могла б бути цілком перетворена в корисну роботу за до будь-якого теплового двигуна.

Відповідно до закону збереження енергії робота, здійснювана двигуном, дорівнює:

A'=|Ql|-|Q2|

де Q1 — кількість теплоти, отримана від нагрівача, a Q2 -кількість теплоти, віддана холодильнику.

Коефіцієнтом корисної дії теплового двигуна називають відношення роботи А', здійсненої двигуном, до кількості теплоти,