ответ: (МАКСИМАЛЬНО КРАТКО)
1). Коэффициент полезного действия (КПД)
2). Если тело совершить работу, то оно обладает энергией.
3) Ек=
(масса умножить на квадрат скорости и поделить пополам).
4) Коэффициент полезного действия машины или механизма – это важная величина, характеризующая энергоэффективность данного устройства. Величина БЕЗРАЗМЕРНАЯ. Это всего лишь доли. (записываем кпд в процентах %)
5) Это энергия взаимодействующих тел или частей одного и того же тела. Измеряется в Джоуль.
6) Мяч движется относительно поверхности, значит относительно нее он обладает только кинетической энергией (если не считать его внутреннюю энергию).
7) Еп=mgh.
8) Eк=
=2 Дж.
9) КПД( тут нет такого символа) = Аполезная/Азатраченная ( и это все) *100%.
10) в начальный момент времени вся энергия мяча была потенциальной, потом, падая, мяч постепенно менял потенциальную энергию на кинетическую ( но были у него обе энергии) , в момент падения вся энергия мяча была кинетической, когда мяч просто покатился.
11) Eп=1*9,8*1=9,8 Дж.
12) Потенциальная.
13) коэффициент полезного действия .
14) При броске камень приобретает кинетическую энергию, которая с высотой уменьшается и превращается в потенциальную, на максимальной высоте камень имеет только потенциальную энергию.
15. (тут у меня возникли сложности) вроде 30/5=6
Проведемо дослід (рис. 12.2). На плоску поверхню прозорого скляного півциліндра, закріпленого на оптичній шайбі, спрямуємо вузький пучок світла, — світло не тільки відіб’ється від поверхні циліндра, але й частково пройде крізь скло. Отже, під час переходу з повітря в скло напрямок поширення світла змінюється.
І Зміну напрямку поширення світла на межі поділу двох середовищ називають заломленням світла.
Кут у (гамма), утворений заломленим променем і перпендикуляром до межі поділу двох середовищ, проведеним із точки падіння променя, називають кутом заломлення.
Провівши низку дослідів з оптичною шайбою, помітимо, що зі збільшенням кута падіння кут заломлення теж збільшується, а зі зменшенням кута падіння кут заломлення зменшується (рис. 12.3). Якщо ж світло падає перпендикулярно до межі поділу двох середовищ (кут падіння а = 0), напрямок поширення світла не змінюється.

Першу згадку про заломлення світла можна знайти в працях давньогрецького філософа Арістотеля (IV ст. до н. е.), який замислювався: «Чому палиця у воді здається переламаною?». А от закон, який кількісно описує заломлення світла, був установлений лише в 1621 р. голландським природознавцем Віллебрордом Снелліусом (1580-1626).
Закони заломлення світла:
1. Промінь падаючий, промінь заломлений і перпендикуляр до межі поділу двох середовищ, встановлений із точки падіння променя, лежать в одній площині.
2. Відношення синуса кута падіння до синуса кута заломлення для двох даних середовищ є величиною незмінною:

де п2 ! — фізична величина, яку називають відносним показником заломлення середовища 2 (середовища, в якому світло поширюється після заломлення) відносно середовища 1 (середовища, із якого світло падає).
Дізнаємося про причину заломлення світла
Чому ж світло, переходячи з одного середовища в інше, змінює свій напрямок?
Річ у тім, що в різних середовищах світло поширюється з різною швидкістю, але завжди повільніше, ніж у вакуумі. Наприклад, у воді швидкість поширення світла в 1,33 разу менша, ніж у вакуумі; коли світло переходить із води в скло, швидкість поширення світла зменшується ще в 1,3 разу; у повітрі швидкість поширення світла в 1,7 разу більша, ніж у склі, й лише трохи менша (приблизно в 1,0003 разу), ніж у вакуумі.
Саме зміна швидкості поширення світла в разі переходу з одного прозорого середовища в інше є причиною заломлення світла.
Прийнято говорити про оптичну густину середовища: чим менша швидкість поширення світла в середовищі (чим більший показник заломлення), тим більшою є оптична густина середовища.
Як ви вважаєте, оптична густина якого середовища більша — води чи скла? оптична густина якого середовища менша — скла чи повітря?
З'ясовуємо фізичний зміст показника заломлення
відносний показник заломлення (п2 і) показує, у скільки разів швидкість поширення світла в середовищі 1 більша (або менша), ніж швидкість поширення світла в середовищі 2:

Згадавши другий закон заломлення світла:

маємо:

