Під час падіння променя світла на межу розділу двох середовищ промінь змінює свій напрям, залишаючись у даному середовищі, – це явище називається відбиванням світла.
Кут падіння – кут між променем, що падає, та перпендикуляром до відбиваючої поверхні, проведеним у точці падіння променя.
Кут відбивання – кут між відбитим променем та перпендикуляром до відбиваючої поверхні, проведеним у точці падіння променя.
Розрізняють дифузне (або розсіяне) і дзеркальне відбивання. Дзеркальна поверхня відбиває світло в цілком певному напрямку. При дифузному відбиванні світло розсіюється в усіх напрямках.
Закони відбивання:
– падаючий і відбитий промені лежать в одній площині з перпендикуляром, проведеним до відбиваючої поверхні в точці падіння;
– кут падіння дорівнює куту відбивання.
Хід променів при відбиванні світла має властивість оборотності: якщо точковий об’єкт і його зображення поміняти місцями, то хід променів при цьому не зміниться, зміниться лише їхній напрям.
Крім світла, властивість відбиватися від перешкод має і звук. Прикладом цього явища є луна, яку ми можемо чути в горах.
1.Внутренняя энергия 1 кг пара больше внутренней энергии 1 кг воды, потому что энергия, затраченная на испарение 1 кг пара, превратилась в его внутреннюю (тепловую энергию).2.Конденсация водяного пара в атмосфере в капельки дождя или снежинки ведет к потеплению воздуха потому, что при конденсации происходит выделение некоторого количества теплоты в окружающую среду, и ее температура несколько повышается. Этим объясняется потепление воздуха.3.Количество энергии, которое выделится при конденсации паров эфира, можно вычислить по формуле ( температура кипения эфира равна 35 ºС, поэтому дополнительного охлаждения паров эфира не требуется ):
Объяснение:
Q = L * m, где m — масса паров эфира ( m = 100 г = 0,1 кг ), L — удельная теплота парообразования эфира ( L = 0,4 * 106 Дж/кг ).
Вычислим выделившееся количество энергии:
Q = L * m = 0,4 * 106 * 0,1 = 40 000 Дж = 40 кДж.
ответ: При конденсации паров эфира выделится 40 кДж энергия
