Електропровідність — здатність речовини проводити електричний струм.
Більшість рідин не мають вільних носіїв заряду і є діелектриками. Виняток становлять електроліти, наприклад вода чи розчини солей у воді. В електролітах частина нейтральних молекул дисоціює, утворюючи негативно й позитивно заряджені йони. Електропровідність електролітів зумовлена рухом цих йонів до аноду й катоду, відповідно. На аноді й катоді йони відновлюються чи окислюються, вступають в хімічні реакції. Усе це призводить до виникнення різноманітних гальванічних ефектів.Власні напівпровідники зазвичай мають невелику концентрацію вільних носіїв заряду, електронів та дірок, яка залежить від ширини забороненої зони та температури. При збільшенні температури концентрація вільних електронів та дірок дуже швидко зростає. Ефект цього зростання набагато перевищує ефект від збільшення частоти актів розсіяння, тож провідність власних напівпровідників різко збільшується при високих температурах.
Во всех приведенных примерах может наблюдаться сразу несколько физических явлений:
а) при прослушивании радио, это явление распространения радиоволн, явление электромагнитного резонанса, явление протекания электрического тока, явление распространения звуковых колебаний.
б) при включении электрического света, это явление протекания электрического тока по проводнику, явление нагревания проводника при протекании по нему электрического тока, явление излучения нагретым телом инфракрасного и видимого излучения.
в) при включении телевизора, это явление распространения радиоволн, явление электромагнитного резонанса, явление протекания тока, явление отклонения заряженных частиц в магнитном поле (кинескоп), явление поляризации (жидкокристаллические телевизоры), явление термоэлектронной эмиссии (эмиссия электронов катодами ламп в старых телевизорах) явление распространения звуковых колебаний.
