Объяснение:
Момышұлы Бауыржан (1910-1982) – екінші дүниежүзілік соғыстың даңқты жауынгері, халық қаһарманы, қазақтың көрнекті жазушысы. Туған жері-Жамбыл облысының Жуалы ауданындағы Көлбастау мекені.
Бауыржан жеті жылдық мектепті бітіргеннен кейін біраз уақыт мұғалім болған. Сонда жүргенде кезекті әскери міндетін өтеуге шақырылып, онда бір жарым жыл жүріп, запастағы командир атағын алады. Туған ауылына қайтып оралған соң, ол біраз жыл қаржы мекемесінде қызмет істейді. Содан қайтадан Қызыл Армия қатарына шақырылып, түрлі әскери бөлімдерде взвод, рота, командирі болады.
1941 ж. Ұлы Отан соғысы басталысымен, Бауыржан даңқты генерал-майор И.В.Панфиловтың басшылығымен Алматы маңында жаңадан жасақталған 316 атқыштар дивизиясының құрамында майданға аттанады, батальон, полк командирі қызметтерін атқарады. Соғыстың соңғы жылдарында гвардиялық дивизияны басқарады.
1941 жылғы күзгі, қысқы кескілескен шайқастар кезінде өз батальонын 27 рет шабуылға бастап шықты. 5 рет қоршауды бұзып, негізгі жауынгерлік құрамымен аман-есен дивизиясына қосылды. Жауынгерлік іс-қимылдарға қатысты ұрыстан шығу, шегініс жасау тәсілдерінің арнайы тарау болып әскери жарғыға енуі, тактикада «ошақты» және «икемді қорғаныс» ұғымдарының қалыптасуы Бауыржан Момышұлының осындай тәжірибелерінің жиынтығы болып табылады. Оның қолбасшы, терең ойлай білетін әскери мамаң ретіндегі таланты соғыста полк, дивизия басқарған жылдары кеңінен ашылды.
Бауыржан Момышұлы жау шептеріне ішкерлей еніп ұрыс жүргізу теориясын соғыс тәжірибесінде алғаш қолданушылардың және оны дамытушылардың бірі болды.
лқын, парасатын, елі үшін шыбын жанын қиятын ерлігін керемет білген. Соның арқасында оларды ерлік жеңістерге бастап, жігерлендіріп отырған.
Бауыржан Момышұлы соғыс жылдарында адуынды да қатал әскери басшы болып қана қойған жоқ, сонымен қатар қарамағындағы жауынгерлер мен офицерлердің ақылгөй жетекшісі, зерделі де білгір, байыпты да мейірман тәрбиешісі де бола білді.
Промислові конденсатори мають стандартну ємність і стандартну робочу напругу. Якщо ємність конденсатора, необхідна для включення в схему, не відповідає якомусь стандарту, то з'єднують кілька конденсаторів, які складають вже блоки конденсаторів. Конденсатори можуть бути з'єднані паралельно, послідовно і мішано.
Паралельне з'єднання конденсаторів — це таке з’єднання, коли всі виводи одного боку конденсаторів підключені до одного затискача, або точки схеми, а другі виводи —до другого затискача, або точки схеми. При паралельному з'єднанні конденсаторів
1) напруги на виводах окремих конденсаторів однакові і дорівнюють напрузі на затискачах джерела електричної енергії:
U1=U2=U3=U;
2) заряд на конденсаторах розподіляється прямо пропорційне ємності. На конденсаторах більшой ємності — більший заряд. Справді, розглянемо відношення зарядів Оскільки U1 = U2, то
;
3) загальна ємність дорівнює сумі ємностей окремих конденсаторів:
Со=С1+С2+С3. Якщо С1=С2=С3...=Сn,то Со= nС1,
де п—кількість конденсаторів;
4) загальний заряд дорівнює сумі зарядів окремих конденсаторів:
Q=Q1+Q2+Q3.
Справді, кожен конденсатор накопичує заряд залежно від його ємності (у більшої ємності бiльший заряд).
5) якщо конденсатори мають різні робочі (номінальні) напруги, то напруга джерела енергії не повинна перевищувати мінімальної робочої напруги кожного з конденсаторів.
Паралельне з'єднання конденсаторів застосовується для збільшення електричної ємності.
Послідовне з'єднання — це таке з'єднання, коли конденсатори з'єднуються ланцюгом один за одним, а вільні виводи крайніх конденсаторів підключаються до двох затискачів, або точок схеми. При послідовному з'єднанні конденсаторів
1) відбувається зарядження всіх конденсаторів. Електрони від негативного полюса джерела надходять на пластину 2 конденсатора СЗ. Негативне поле пластини 2 виштовхує таку саму кількість електронів з пластини цього конденсатора. Електрони рухаються до пластини 2 конденсатора С2 і утворюють електричне поле негативного заряду. Внаслідок цього з пластини 1 конденсатора С2 виштовхується така сама кількість електронів, що накопичилась на пластині 2 конденсатора С1. Аналогічний процес відбувається й у конденсаторі С1. Тоді з пластини 1 конденсатора С1 електрони надходять на позитивний полюс джерела. Таким чином, усі конденсатори одержали однакові електричні заряди, незалежно від їх ємності:
Q1=Q2=Q3=Q. Цей процес обумовлений явищем електростатичної індукції;
2) напруга на конденсаторах обернено пропорційна їх ємностям:

а сума напруг на конденсаторах дорівнює напрузі на затискачах джерела електричного кола: U=U1+U2+U3.
Справді, величина Q для всіх конденсаторів однакова, а ємності можуть бути різними. Тоді, згідно з формулою Q == CU, маємо

Звідси дістаємо (1.23);
3) загальна обернена ємність дорівнює сумі обернених ємностей окремих конденсаторів:

Справді, напруга на окремих конденсаторах визначається формулами

Тоді, згідно з формулою

Скоротивши цю рівність на Q, дістанемо. Електрична ємність менша від найменшої ємності. Для двох конденсаторів:

Як що з'єднано конденсатори однакової ємності, то

де Co — загальна ємність; С1 — ємність кожного конденсатора; п — кількість конденсаторів;
4) напруга конденсаторів розподіляється обернено пропорційне ємності цих конденсаторів: Це випливає з рівноті зарядів на послідовно з'єднаних конденсаторів

Послідовне з'єднання конденсаторів застосовується для зменшення загальної ємності, коли номінальна напруга конденсаторів менша за напругу джерела енергії, а також для електричного поділу напруги.
При однакових ємності і робочих напругах конденсаторів робоча загальна напруга схеми збільшується в п разів:
Uр.з = Uр×n,
де Uр.з — робоча загальна напруга; Up — робоча напруга одного конденсатора; п — число конденсаторів схеми.
Мішане з'єднання — це таке з'єднання, коли в електричному колі є конденсатори, з'єднані як паралельно, так і послідовно
Включення конденсаторів здійснюють без урахування полярності джерела електричної енергії, крім електролітичних конденсаторів. Вони включаються тільки в схеми постійного джерела і позитивним полюсом до плюса, а негативним — до мінуса.
