1 наявність вільних носіїв електричного заряду;
наявність чинників, що зумовлюють рух вільних заряджених частинок у певному напрямі (зовнішнє електричне чи магнітне поля, прискорений рух провідника)
2
Для людини небезпечним фактором є сила струму (А), а напруга (В) небезпечна тільки як фактор, що спричиняє можливість протікання струму через людину. Ураження електричним струмом залежить від багатьох чинників, у тому числі від опору тіла людини та електропровідності середовища, у якому людина знаходиться. Визначальними факторами наслідків електротравм є сила струму, тривалість і шлях протікання струму через тіло людини.
Прийнято вважати, що струм, рівний або більший 0,1 А, вважається смертельним. При струмі 0,02–0,05 А виникає небезпечне ураження, самостійне звільнення від дії струму неможливе. Струм 0,015–0,02 А застосовується для розрахунків як найбільше безпечне значення. Вважається, що опір тіла людини знаходиться у межах від 600 до 1000 Ом.
Якщо взяти для розрахунків найбільшу прийняту безпечну величину струму 0,02 А, а найменший опір людини 600 Ом, ми отримаємо напругу 12 В, яка вважається допустимою в особливо небезпечних приміщеннях відносно ураження електричним струмом. Напруга 42 В застосовується для місцевого освітлення обладнання, верстатів і живлення переносних світильників у приміщеннях з підвищеною небезпекою ураження електричним струмом. Величина напруги 42 В застосовується і у "Правилах безпечної експлуатації електроустановок" як межа, що визначає зони сильної і слабкої дії наведеної напруги тощо.
На практиці мали місце смертельні випадки електротравматизму при напрузі, меншій 12 В, наприклад, попадання під напругу людини, яка знаходилась у воді.
Характер впливу електричного струму на організм людини:
Розрахунками визначено, що для людини, яка стоїть на струмовідній підлозі (опір 1000 Ом) і торкається фазного проводу напругою 220 В, струм протікання складає 220 мА і є смертельно небезпечним. У разі коли людина буде у взутті та стоятиме на ізолювальній основі, струм протікання буде 2 мА, що є безпечним для людини.
1)Давление в гидравлической машине 400 кПа (рис. 130). На меньший поршень действует сила 200 Н. Площадь большого поршня 400 см2. Определите: а) показания динамометра В, сжимаемого большим поршнем; б) площадь
2)Давление в гидравлической машине равно 400 кПа На меньший поршень действует сила 100 Н. Площадь большего поршня — 300 см2. Рассчитай: а) показания динамометра, сжимаемого большим поршнем; б) площадь меньшего поршня. ответ: а) (округли до целого числа) показания динамометра, сжимаемого большим поршнем, — кН. б) (округли до десятых) площадь меньшего поршня — см2.
Объяснение:
