Проблема світла. Світло – найтемніша пляма у фізиці. З найдавніших часів, ще задовго до давніх греків, коли, за легендою, Аполлон роз’їжджав у вогненній колісниці небом, і до наших часів, коли проспекти міст потопають у сяйві вогнів, світло задаровувало людину і водночас було для неї нерозв’язною загадкою.
Ніщо в природі не було настільки невловимим, жоден секрет природа не охороняла так ретельно, як секрет про те, що ж являє собою світло насправді. Через це світло часто називали найтемнішою плямою у фізиці. Однак, незважаючи на це, світло дозволяє нам пізнавати навколишній світ за до нашого зору набагато більше, ніж ми могли б це зробити за до всіх інших органів почуттів, разом узятих.
Уже самий факт існування світла достатній для того, щоб викликати низку питань. Наприклад: Чому утворюється тінь? Чому утворюється веселка? Чому ми бачимо навколишній світ у різних кольорах? Це тільки деякі з питань, на які ми спробуємо відповісти, вивчаючи світло. На нас чекає багато цікавого!
Объяснение:
Объяснение:1) Погрешность определения длины стороны кубика будет наименьшей в третьем случае, так как используемое количество кубиков сахара в этом случае больше.
2) Из первого эксперимента можно сделать вывод, что размер одного кубика меньше, чем 10/7 см, но больше, чем 10/8 см.
Из второго опыта следует, что размер кубика меньше, чем 20/40 см = 10/7 см и больше, чем 20/15 см = 4/3 см.
Из третьего опыта — что размер кубика меньше чем 30/22 см = 15/11 см и больше, чем 30/23 см.
3) Из всех опытов можно сделать вывод, что размер кубика лежит в пределах от 4/3 см до 15/11 см, или, что то же самое, от 88/66 см до 90/66 см.
Таким образом, можно сказать, что размер стороны кубика лежит посередине между этими величинами, то есть d = (89/66 ± 1/66) см.
Переводя в десятичную дробь, запишем: d = (1,35 ± 0,02) см.
1) В третьем случае, так как используемое количество кубиков сахара больше.
2) 10/8 см < d < 10/7 см; 4/3 см < d < 10/7 см; 30/23 см < d < 15/11 см.
3) d = (1,35 ± 0,02) см.
