решить задачу Смешали некоторое количество воды при температуре 90 °C
и 150 кг воды при температуре 23 °C. 15 % теплоты, отдан-
ной горячей водой, пошло на нагревание окружающей сре-
ды. Конечная температура воды оказалась равной 40°С.
Определите массу горячей воды

Актуалізація опорних знань. Онлайн перевірка знань

Перед початком лабораторної роботи, пригадайте «закон Архімеда», «умови плавання, занурення, спливання в рідині чи газі» та пройдіть тести з попередніх уроків по даній темі. Якщо результат не дуже вдалий, повторіть уроки «Закон Архімеда» та «Умови плавання тіл».

Контрольні запитання до онлайн уроку "Виштовхувальна сила в рідинах та газах. Закон Архімеда" під час дистанційного навчання.Контрольні запитання до онлайн уроку "Умови плавання тіл" під час дистанційного навчання.

Слайд 2Опрацьовуємо дистанційно лабораторну роботу №10 «З’ясування умов плавання тіл». При підготовці використовуємо матеріал на ст. 185-187 за підручником «Фізика 7 клас, В. Г. Бар’яхтар, С. О. Довгий». Але зверніть увагу, подана експериментальна робота трошки відрізняється від тої, що вказана в посібнику.

В робочих зошитах записуємо тему, мету, обладнання, хід роботи, дані

Гравитационное взаимодействие — одно из четырёх фундаментальных взаимодействий в нашем мире. В рамках классической механики, гравитационное взаимодействие описывается законом всемирного тяготения Ньютона, который гласит, что сила гравитационного притяжения между двумя материальными точками массы m1 и m2, разделёнными расстоянием R, пропорциональна обеим массам и обратно пропорциональна квадрату расстояния — то есть
F=-(Gm1m2)/R^2

Здесь G — гравитационная постоянная, равная примерно м³/(кг•с²). Знак минус означает, что сила, действующая на тело, всегда равна по направлению радиус-вектору, направленному на тело, то есть гравитационное взаимодействие приводит всегда к притяжению любых тел.

Закон всемирного тяготения — одно из приложений закона обратных квадратов, встречающегося так же и при изучении излучений (см. например, Давление света) , и являющимся прямым следствием квадратичного увеличения площади сферы при увеличении радиуса, что приводит к квадратичному же уменьшению вклада любой единичной площади в площадь всей сферы.