У воду масою 330 г при температурі 11 °С, занурюють металевий циліндр, масою 100 г, що до цього знаходився в окропі. Після закінчення теплообміну в калориметрі встановилась температура 14°С. Визначити питому теплоємність циліндра

Невагомість (англ. weightlessness) — стан тіла, при якому відсутня внутрішня напруга, зумовлена силою тяжіння. Хоча термін нульова гравітація часто використовується як синонім, невагомість на орбіті не є результатом відсутності сили тяжіння чи навіть її значного зменшення (фактично, сила тяжіння Землі на висоті 100 км тільки на 3 % менша, ніж на поверхні). Причина невагомості полягає в тому, що сила тяжіння надає тілу та його опорі однакове прискорення. Цей висновок істинний для всіх тіл, які рухаються тільки під дією сили тяжіння, тобто перебувають у вільному падінні.

Вплив невагомості на здоров'я людини

Після появи космічних станцій, на яких люди можуть жити протягом довгих проміжків часу, було продемонстровано, що перебування у невагомості має деякі шкідливі наслідки на здоров'я людини. Хоча люди добре адаптуються до фізичних умов на поверхні Землі, але після тривалого періоду перебування у невагомості різні фізіологічні системи починають змінюватися і атрофуватися. Ці зміни є зазвичай тимчасовими, але вони можуть призвести до серйозніших хвороб.

Під час перших годин у стані невагомості приблизно 45 % усіх людей зазнають симптомів синдрому космічної адаптації (СКА), відомого також як космічна хвороба. До ознак космічної хвороби належать нудота і блювота, запаморочення, головний біль, летаргія або повне нездужання. Перший випадок СКА був повідомлений космонавтом Германом Титовим 1961 року. Тривалість космічної хвороби змінюється, але не було зафіксовано випадків, коли вона тривала більше 72 годин.

Найзначніший негативний вплив від довгострокової невагомості — м'язова атрофія та погіршення кістяка. Ці ефекти можливо мінімізувати шляхом здійснення спеціальних вправ. Іншими істотними наслідками є перерозподіл рідин у тілі, уповільнення серцево-судинної системи, зменшення виробництва еритроцитів, порушення рівноваги та ослаблення імунної системи. Менш небезпечними наслідками, що зникають після повернення на Землю, є втрата маси тіла, носова гіперемія, порушення сну, надлишкове скупчення газів у кишечнику та набряклість обличчя.

Багато які з ускладнень, викликаних невагомістю, схожі на ознаки старіння. Вчені вважають, що дослідження згубного впливу невагомості може мати користь для медицини, наприклад, можливе лікування остеопорозу та покращене медичне піклування про старих людей, прикутих до ліжка.

Ефекти на нелюдських організмах

Російські вчен ігали відмінності між тарганами, народженими у космосі, та їхніми земними родичами. Вирощені у космосі таргани росли швидше і також були більшими та сильнішими.

Яйця домашньої птиці, які були запліднені у мікрогравітації, дуже рідко розвивалися належним чином.

Объяснение:

вроде так

Абсолютная и относительная влажность
Вес, или точнее масса, водяного пара, содержащегося в 1 м3 воздуха, называется абсолютной влажностью воздуха. Другими словами, это плотность водяного пара в воздухе. При одной и той же температуре воздух может поглотить вполне определенное количество водяного пара и достичь состояния полного насыщения. Абсолютная влажность воздуха в состоянии его насыщения носит название влагоемкости.

Величина влагоемкости воздуха резко возрастает с увеличением его температуры. Отношение величины абсолютной влажности воздуха при данной температуре к величине его влагоемкости при той же температуре называется относительной влажностью воздуха.

Для определения температуры и относительной влажности воздуха пользуются специальным прибором — психрометром. Психрометр состоит из двух термометров. Шарик одного из них увлажняется с марлевого чехла, конец которого опущен в сосуд с водой. Другой термометр остается сухим и показывает температуру окружающего воздуха. Смоченный термометр показывает температуру более низкую, чем сухой, так как испарение влаги из марли требует определенного расхода тепла. Температура смоченного термометра носит название предела охлаждения. Разность между показаниями сухого и смоченного термометров называется психрометрической разностью.

Между величиной психрометрической разности и относительной влажностью воздуха имеется определенная зависимость. Чем больше психрометрическая разность при данной температуре воздуха, тем меньше относительная влажность воздуха и тем больше влаги может поглотить воздух. При разности равной нулю воздух насыщен водяным паром и дальнейшего испарения влаги в таком воздухе не происходит.
Формулы
Абсолютная влажность воздуха (f) — это количество водяного пара, фактически содержащегося в 1м3 воздуха:
f = (масса содержащегося в воздухе водяного пара) /(объём влажного воздуха)
Обычно используемая единица абсолютной влажности: (f) = г/м3

φ = (абсолютная влажность) /(максимальная влажность)
Относительная влажность обычно выражается в процентах. Эти величины связаны между собой следующим отношением:
φ = (f×100)/fmax