Емпіричне (те, що сприймається органами чуття) пізнання здійснюється в процесі досвіду, що розуміється в самому широкому сенсі, тобто як взаємодія суб'єкта з об'єктом, при якому суб'єкт не тільки пасивно відображає об'єкт, а й активно змінює, перетворює його.
Емпіричний метод полягає в послідовному здійсненні наступних п'яти операцій вимірювання, моделювання, прогнозування, перевірка прогнозу.
У науці основними формами емпіричного дослідження експеримент. Крім того, до них відносять також численні вимірювальні процедури, які хоча і ближче примикають до теорії, все ж здійснюються саме в рамках емпіричного пізнання і особливо експерименту.
Вихідної емпіричної процедурою служить так як воно входить і в експеримент і в вимірювання, в той час як сам можуть проводитися поза експерименту і не припускати вимірювань цілеспрямоване вивчення предметів, що спирається в основному на дані органів почуттів (відчуття, сприйняття, уявлення). У ход отримуються знання не тільки про зовнішні сторони об'єкта пізнання, але - в якості кінцевої мети - про його істотні властивості і відносини.
Поняття методи і прийоми часто вживаються як синоніми, але нерідко і розрізняються, коли методами називають більш складні пізнавальні процедури, які включають в себе цілий набір різних прийомів дослідження може бути безпосереднім і опосередкованим різними приладами і технічними пристроями (мікроскопом, телескопом, фото-і кінокамерою та ін.) З розвитком науки стає все більш складним і опосередкованим.
Основні вимоги до наукового однозначність задуму; наявність системи методів і прийомів; об'єктивність, тобто можливість контролю шляхом або повторного або за до нших методів (наприклад, експерименту).
Зазвичай включається в якості складової частини в процедуру експерименту. Важливим моментом нтерпретація його результатів - розшифровка показань приладів, кривої на осцилографі, на електрокардіограмі і т. д.
Пізнавальним підсумком опис - фіксація засобами природної і штучної мови вихідних відомостей про досліджуваний об'єкт: схеми, графіки, діаграми, таблиці, малюнки і т. д тісно пов'язане з вимірюванням, яке є процес знаходження відношення даної величини до іншої однорідної величини, прийнятої за одиницю виміру. Результат вимірювання виражається числом.
Особливу трудність представляє в соціально-гуманітарних науках, де його результати в більшій мірі залежать від особистост гача, його життєвих установок і принципів, його зацікавленого ставлення до досліджуваного предмета.
У ход дослідник завжди керується певною ідеєю, концепцією або гіпотезою. Він не реєструє будь-які факти, а свідомо відбирає ті з них, які або підтверджують, або с його ідеї.
При цьому дуже важливо відібрати найбільш репрезентативну, тобто найбільш представницьку групу фактів у їх взаємозв'язку. Інтерпретація також завжди здійснюється за до певних теоретичних положень.
Объяснение:
Задание дано не корректно!
Во первых, не сказано, какого типа лампы (накаливания, галогенные, люминесцентные или светодиодные).
Во вторых, для определения потребляемой лампами мощности необходимо значение напряжения.
В третьих, не все лампы допускают последовательное соединение.
Поэтому примем лампы накаливания (допускающие последовательное соединение) и стандартное напряжение 220 В.
В этом случае тоже есть "подводный камень".
Лампы накаливания имеют нелинейную вольт-амперную характеристику. При разном напряжении (и, следовательно, температуре спирали) лампа имеет разное сопротивление.
Поэтому примем ещё одно допущение - не учитываем разность сопротивления лампы при разных напряжениях.
Лампа мощностью 40 Вт имеет сопротивление 220²/40 = 1210 Ом.
Лампа мощностью 60 Вт имеет сопротивление 220²/60 = 806,6667 Ом.
Их общее сопротивление равно 1210 + 806,6667 = 2016,667 Ом.
Ток вцепи равен 220/2016,667 = 0,109091 А.
Тогда лампа в 40 Ватт потребляет 0,109091²*1210 = 14,4 Вт.
Лампа в 60 Ватт потребляет 0,109091²*806,6667 = 9,6 Вт.
