Объяснение:
Виды добродетелей
Существует множество христианских добродетелей, и множество классификаций их.
Иногда добродетели разделяют на высшие и начальные.
Начальные: вера, покаяние, терпение, кротость, надежда, послушание, воздержание, милосердие, молитва, целомудрие и др.
Высшие: непрестанная молитва, смирение, любовь, бесстрастие, дар духовного рассуждения и др.
Преподобный Григорий Синаит разделяет добродетели на: деятельные, естественные и божественные
Деятельные суть дело благого произволения
Естественные происходят от сложения
Божественные – от благодати
Три главнейшие добродетели: воздержание, нестяжательность и смирение; пять за ними следующих: чистота, кротость, радость, мужество и самоуничижение, – и потом весь ряд прочих добродетелей.
Преподобный Ефрем Сирин делит добродетели на телесные, душевные и духовные
Телесные добродетели – это:
а) воздержание (пост),
б) молитвенное бдение (молитвенное правило и богослужение),
в) физический труд по самообеспечению и послушанию; и др. аскетические подвиги на благо ближних, требующие физических (телесных) усилий над собой.
Душевные: доброта, простота, почтительность, справедливость, великодушие, милосердие, щедрость, благородство, мужество.
Духовные: рассудительность, целомудрие, от которых рождаются вера, надежда, любовь, смирение, кротость, терпение, правдолюбие, свобода, сострадательность, богобоязненность, благодарность, умиление, благоговение.
Телесные добродетели должны служить душевным, душевные — духовным, а духовные — богопознанию. /Преп. Нил Синайский/
Часто выделяют добродетели естественные и сверхъестественные.
Естественные (свойственные человеческой природе (по естеству), в силу богообразности), такие как: человеческое благоразумие, милосердие, справедливость; человеческая благодарность, щедрость, снисходительность.
Сверхъестественные – Евангельские добродетели. «Какие расположения в сердце должно иметь христианину, указывают изречения Христа о блаженствах, именно: смирение, сокрушение, кротость, правдолюбие и истинолюбие, милостивость, чистосердечие, миролюбие и терпение» /свт. Феофан Затворник/
«Плод же духа: любовь, радость, мир, долготерпение, благость, милосердие, вера, кротость, воздержание. На таковых нет закона», т. е. они проистекают свыше, от Бога, по дару благодати, а не от следования только закону (Гал. 5:22-23).
Все христианские (евангельские) добродетели заключены в исполнении двух наиглавнейших заповедей – любви к Богу всем сердцем, разумением и силами души, и к ближнему как самому себе. (Иерархическая тримерия любви)
міжнародна система одиниць (сі) (міжнародна абревіатура si з фр. système international d'unités) — сучасна форма метричної системи, збудована на базі семи основних одиниць[1]. сі є найуживанішою системою одиниць при проведенні вимірювань та розрахунків в різних галузях науки, техніки, торгівлі тощо.
у 1960 11-ю генеральною конференцією з мір та ваг міжнародна система одиниць сі була рекомендована як практична система одиниць для вимірювань фізичних величин. головна мета впровадження такої системи — об'єднання великої кількості систем одиниць (сгс, мкгсс, мкс тощо) з різних галузей науки й техніки та усунення труднощів, пов'язаних з використанням значної кількості коефіцієнтів при перерахунках між ними і створенням великої кількості еталонів для забезпечення необхідної точності. переваги сі забезпечують підвищення продуктивності праці проектантів, виробників, науковців; спрощують та полегшують навчальний процес, а також практику міжнародних контактів між державами.
міжнародна система одиниць сі складається з набору одиниць вимірювання та набору кратних і часткових префіксів до них. система також визначає стандартні і позначення для одиниць та правила запису похідних одиниць.
система сі не є незмінною, вона є набором стандартів, в якому створюються одиниці виміру та коригуються їхні визначення згідно з міжнародними залежно від рівня сучасного розвитку вимірювальних технологій.
