Магнітне поле є векторним полем, тобто з кожною точкою простору пов'язаний вектор магнітної індукції який характеризує величину і напрям магнітого поля у цій точці і може мінятися з плином часу. Поряд з вектором електромагнітної індукції , магнітне поле також описується вектором напруженості .
У вакуумі ці вектори пропорційні між собою: , де k - константа, що залежить від вибору системи одиниць. В системі СІ, k = μ0 - так званій магнітній проникності вакууму. Деякі системи одиниць, наприклад СГСГ, побудовані так, щоб вектори індукції та напруженості магнітного поля тотожно дорівнювали один одному: .
Однак у середовищі ці вектори є різними: вектор напруженості описує лише магнітне поле створене рухомими зарядами (струмами) ігноруючи поле створене середовищем, тоді як вектор індукції враховує ще й вплив середовища:
[1]де - вектор намагніченості середовища.
при нагревании газ расширяется и поэтому совершает положительную работу:Агаза=Р*изменениеV
из уравнения состояния идеального газа запишем:PV1=mRT1/молярную массу - это газ находится в начальном состоянии, а после нагревания:PV2=mRT2
/молярную массу.
при изобарном процессе изменение температуры прямо пропорционально изменению объёма, поэтому преобразуем эти уравнения:из 2 уравнения вычтем 1:Р(V2-V1)=m*R*изменение Т/молярную массу, т.к.:Агаза=Р*изменениеV, то Агаза=m*R*изменение Т/молярную массу, вычмсляем:Агаза=0,2*8,3*80/0,044=3018(Дж)
