Для работы создана подборка задач, по которой вначале
необходимо ответить о на вопросы.
 Выберите задачи по теме «Давление жидкости».
 Выберите качественные задачи.
 Выберите количественные задачи.
 Выберите экспериментальную задачу.
№1Налейте в стеклянный сосуд произвольное количество воды.
Сделайте необходимые измерения и рассчитайте давление воды на
дно сосуда. Придумайте ещё один нахождения давления
воды на дно сосуда.

№2 Человек может перенести всестороннее сжатие 250000 Па. До
какой глубины может опускаться водолаз в мягком костюме в
пресной и морской воде?
№3На поверхность ящика площадью 4 м 2 действует сила 6кН. Чему
равно давление?
№4Найдите давление воды в море для рекордных погружений
водолаза в жёстком скафандре на 250м; искусного ныряльщика на
20 м; на наибольшей глубине Азовского моря-14.
№5Мальчик сорвал с ветки лист, приложил ко рту и когда втянул
воздух, лист лопнул. Почему лист лопнул?
№6В верхних или нижних этажах здания вода из водопроводного
крана вытекает под большим давлением?
№7Рассчитайте силу, с которой воздух давит на поверхность стола
длиной 1,2м, шириной 60см(нормальное атмосферное давление
100 000Па).
№8Какое давление на фундамент оказывает мраморная колонна
высотой 4м?
№9В сосуд с водой опущен кусок дерева. Изменится ли при этом
давление на дно сосуда, если вода из сосуда не выливается?
№10В трёх сосудах с одинаковой площадью дна налита вода до
одного и того же уровня. В каком сосуде налито больше воды?
Одинаково ли давление на дно в этих сосудах? Почему?
№11
Трубка изогнута так как показано на рисунке. Как определить
давление жидкости на пробку, закрывающую нижний конец
трубки?
№12Пассажирский самолёт ТУ-104 совершает перелёты на высоте
больше 10км. Зачем корпус самолёта делают герметичным7
№13Определите высоту уровня воды в водонапорной башне, если
манометр, установленный у её основания, показывает давление
220 000Па?
№14В цистерне, заполненной нефтью, на глубине 3м имеется кран,
площадь отверстия которого 30см 2. С какой силой давит нефть на
кран?
№15Почему водонапорные башни строят на самом высоком месте и
поднимают их до уровня, который лежит выше всех строений,
питающихся от них водой?
Замечание. При выполнении качественной задачи обязательно
обсуждаются результаты.

Електроємність характеризує здатність провідників або системи з декількох провідників накопичувати електричні заряди, а отже, і електроенергію, яка в подальшому може бути використана, наприклад, при фотозйомці (спалах) і т. д. 
Розрізняють електроємність відокремленого провідника, системи провідників (зокрема, конденсаторів) . 
Відокремленим називається провідник, розташований далеко від інших заряджених і незаряджених тел так, що вони не впливають на цей провідник ніякого впливу. 
Електроємність відокремленого провідника — фізична величина, рівна відношенню електричного заряду відокремленого провідника до його потенціалу: ~C = \frac{q}{\varphi}. В СІ одиницею електроємність є фарад (Ф) . 
1 Ф — це електроємність провідника, потенціал якого змінюється на 1 В при повідомленні йому заряду в 1 Кл. Оскільки 1 Ф дуже велика одиниця ємності, застосовують долішні одиниці: 1 пФ (пікофарад) = 10-12 Ф, 1 нФ (нанофарад) = 10-9 Ф, 1 мкФ (микрофарад) = 10-6 Ф і т. д. 
Електроємність провідника не залежить від роду речовини і заряду, але залежить від його форми і розмірів, а також від наявності поблизу інших провідників або діелектриків. Дійсно, наблизимо до зарядженого шару, сполученого з электрометром, незаряженную паличку (рис. 1). Він покаже зменшення потенціалу кулі. Заряд q кулі не змінився, отже, збільшилася ємність. Це пояснюється тим, що всі провідники, розташовані поблизу зарядженого провідника, електризуються через вплив в полі його заряду і більш близькі до нього індуковані заряди протилежного знака послаблюють полі заряду q. Рис. 1 
Якщо відокремленим провідником є заряджена сфера, потенціал поля на її поверхні ~\varphi = \frac{q}{4 \pi \varepsilon_0 \varepsilon R}, де R — радіус сфери, ε — діелектрична проникність середовища, в якій знаходиться провідник. Тоді ~C = \frac{q}{\varphi} = 4 \pi \varepsilon_0 \varepsilon R - 
електроємність відокремленого сферичного провідника. 
Зазвичай на практиці мають справу з двома провідниками. Розглянемо систему з двох різнойменно заряджених провідників з різницею потенціалів φ1 - φ2 між ними. Щоб збільшити різницю потенціалів між цими провідниками, необхідно виконати роботу проти сил електростатичного поля і перенести додатковий негативний заряд -q з позитивно зарядженого провідника на негативно заряджений (або заряд +q з негативно зарядженого провідника на позитивно заряджений) . При цьому збільшується абсолютне значення обох зарядів: як позитивного, так і негативного. Тому взаємної электроемкостью двох провідників називають фізичну величину, що чисельно дорівнює заряду, який потрібно перенести з одного провідника на інший, для того щоб змінити різниця потенціалів між ними на 1 В: ~C = \frac{q}{\varphi_1 - \varphi_2}. 
Взаємна електроємність залежить від форми і розмірів провідників, від їх взаємного розташування і відносної діелектричної проникності середовища, що заповнює простір між ними.

ПОЛЯРИЗАЦІЯ СВІТЛА свідчить про впорядкованості в орієнтації векторів напруженостей електричного е та магнітного H полів світлової хвилі в площині, перпендикулярній світловому променю. Розрізняють лінійну поляризацію світла, коли E зберігає постійний напрям (площиною поляризації називають площину, в якій лежать E і світловий промінь) , еліптичну поляризацію світла, при якій кінець E описує еліпс в площині, перпендикулярній променю, і кругову поляризацію світла (кінець E описує окружність) . ПОЛЯРИЗАЦІЯ ДІЕЛЕКТРИКІВ свідчить про утворення об'ємного електричного дипольного моменту (зміщення електричних зарядів) в діелектрику. ПОЛЯРИЗАЦІЯ в електрохімії — про відхилення електродного потенціалу від рівноважного значення при проходженні електричного струму.