Литва – страна в северо-восточной Европе с площадью 65 300 км2. Государство граничит с Латвией на севере, с Белоруссией на востоке и юге, с Польшей и Калининградской областью РФ на юго-западе. Западную часть страны омывает Балтийское море.
Литва находится на краю Восточно-Европейской равнины. Ее ландшафт был сформирован под влиянием ледников, во время последнего ледникового периода. В рельефе территорий идет чередование равнин и высокогорий. Самое большое возвышение расположено на востоке Литвы – холм Аукштойо, высота которого составляет 297 метров над уровнем моря. Примерно 1,5% площади страны покрывают озера, которых здесь насчитывается 2833, размером более одного гектара, и еще 1600 прудов – меньше одного гектара. Большинство озер находится в восточной части. Территория страны на 28% состоит из лесных массивов – в основном из сосновых, еловых и березовых насаждений.
Климату Литвы характерна переходная зона – от мягкого морского у побережья до континентального в центральной области страны. Погода неустойчивая: лето мягкое и влажное, а зима холодная и снежная. Среднегодовое количество осадков достигает от 500 до 700 мм. Узнать больше об особенностях климата и выбрать лучшее время для отдыха в Литве календарь погоды по месяцам.
самого початку свого існування людина ігала за природними явищами, що відбувалися навколо нього. Природно, що первісну людину цікавили багато, незрозумілі йому процеси, які він не міг пояснити.

Звичайно ж, людство не може усвідомити всі явища одночасно, оскільки усвідомлення всього, що відбувається, відбувається поступово. Спочатку людина просто ігає, потім вона це робить більш усвідомлено, плавно переходячи до цілеспрямованих досліджень природних явищ, проводить різні досліди, з'ясовує причини і знаходить якісь закономірності. Ось так повільно, але впевнено, зароджувалася наука про природні процеси та явища навколишнього світу.
Поступово наукові знання у сфері природних явищ накопичувалися і розширювалися, тому їх довелося розділити окремі наукові напрями. Однією з таких важливих та цікавих наукових напрямів є фізика. Ця найдавніша природна наука вивчає загальні закономірності природи, їх закони руху, властивості та будову матерії.
А наука, яка поєднує всі знання про природу, отримала назву природознавства. Така наука, як біологія, займається дослідженнями, що відбуваються у живій природі. Зміни у літосфері, гідросфері та атмосфері вивчає географія. Хімія займається вивченням властивостей речовин та їх перетворенням. А астрономія акцентує нашу увагу на галактиках та міжгалактичних просторах.

Знання про структуру та поведінку різних об'єктів стали поштовхом для розвитку фізики, як науки. Завдяки за природними явищами було встановлено закони механічного руху тіл та планет. Практичне застосування фізики дозволило людству просунутися у технологічному розвитку. Адже без знань фізики неможливо здійснити та продовжувати розвивати сучасні технології.
Завдяки знанням законів електрики, людина створила різноманітні побутові та промислові прилади, за до законів заломлення та відображення світла суспільство просунулося у вивченні оптики, а з розумінням закономірностей теплових процесів було створено реактивні та автомобільні двигуни, парові турбіни тощо. Без добрих знань фізики навряд чи був би можливий запуск космічних апаратів у космос та висадка астронавтів на Місяці.

У світі існує безліч фізичних теорій, які можуть пояснити природу будь-яких фізичних явищ, оскільки вони пройшли випробування часом. Фізика протягом багатьох століть продовжує вивчати різні природні явища, як механічні, електричні, світлові, теплові і т.д. Ми дізналися завдяки фізиці про такі фізичні явища, як віддзеркалення світла, кипіння води, походження блискавки. Без фізики ми мали техніки, оскільки її закономірності є основою дій всіх технічних пристроїв.
І щоб надалі осягати істину про світ природи, необхідно мати фізичні знання та вивчати цю науку.
