Гравитационная постоянная G=6,67·10^-11 Н·м^2/кг^2, радиус Земли R=6,4·10^6 м,
ускорение свободного падения у поверхности Земли g=G*M/R^2=10 м/с^2,
объём шара радиуса R равенV=4/3PiR^3.

Вычислите в гелиоцентрической системе отсчета скорость и ускорение Земли, обусловленное обращением планеты вокруг Солнца. Радиус земной орбиты считайте равным r=1,5·10^11 м.

значення атмосферного тиску вжитті людей і тваарин

особливе значенняатмосферний тиск має длясухопутних тварин. під дією атмосферного тиску в їхніх організмах відбуваютьсярізні процеси. розглянемо організм людини. іноді, коли в людей болить голова(особливо перед зміноюпогоди або після знач­ного навантаження), вони згадують про тиск. цеартеріальний тиск. підвищенийабо знижений артеріальний тиск — це, мовою фізики, неврівноваженість тискукрові в судинах з атмосферним тиском.як мидихаємо? під час розширення грудноїклітки утворюється розріджене повітря. під дією атмосферного тиску повітрянадходить у легені через ніс і рот. цей тиск можна відчути, якщо закрити рот ініс та зробити вдих. видих спричиняє збільшення тиску в легенях унаслідок їхстискання.  як ми пємо? чому рідина тече нам у рот, коли мивтягуємо  її? коли людина  п є, вона розширює грудну клітку, внаслідок чого повітря в роті розріджується.під дією атмосферного тиску рідина піднімається в рот за законом сполученихпосудин. навпаки, якщо охопити губами горлечко пляшки, то ніякими зусиллями неможна втягнути з неї воду в рот, оскільки тиск повітря в роті і над водоюоднаковий. отже, ми п ємо не тільки ротом, а й легенями.

Пусть тело падает с высоты Н с начальной скоростью 0, тогда его кинетическая энергия равна
Ек = m*v*v/2, но зависимость скорости от времени нам известна v= g*t. Подставим, получим
Ek = (m*g*g/2) * t*t = K*t^2
Понятно, что это парабола, НО тело не будет падать вечно, оно ведь в конце концов упадёт и его кинетическая энергия станет равной нулю. Найдём, когда упадёт. Ну, например, так
Н = g*t0*t0/2, откуда t0=sqrt(2*H/g)
Таким образом формула для кинетической энергии будет следующей
Ek = K*t^2, где К = m*g*g/2 , если 0<=t<=t0
         0                                  если t>t0
где t0 = sqrt(2*H/g)

Теперь можно "изображать", понятно, что от 0 до t0 это будет ветвь параболы, а от t0 и дальше 0. То есть в точке t0 у функции разрыв 1 рода.

Вот и всё!