Fа1 > Fа3 > Fа2
Объяснение:
Значення виштовхувальної сили пропорційно залежить від об'єму тіла, густини рідини або газу, в яке занурене тіло й від прискорення вільного падіння (Fа = ρgV). Отже, порівнюючи чисельні значення густини рідини або газу ми можемо зробити висновок про величину сили Архимеда.
На циліндр занурений у воду буде діяти найбільша виштовхувальна сила (Fа1), так як густина води є більшою за густину олії й гасу (ρводи = 1000 кг/м3)
На циліндр занурений у гас буде діяти найменша виштовхувальна сила (Fа2), бо густина гасу є найменшою, порівняно з густиною олії й води (ρгасу = 800 кг/м3).
Так як густина олії 900 кг/м3 на третій циліндр буде діяти виштовхувальна сила (Fа3), яка буде більшою за Fа2, проте меншою за Fа1.
Запишемо отримані результати у вигляді подвійної нерівності:
Fа1 > Fа3 > Fа2
Відповідь:
Бе́та-части́нки (рос. бета-частицы, англ. beta particles, нім. Betateilchen) — електрони й позитрони, які вилітають із атомних ядер деяких радіоактивних речовин при радіоактивному бета-розпаді. Напрям руху бета-частинок змінюється магнітними і електричними полями, що свідчить про наявність у них електричного заряду. Швидкості електронів досягають 0,998 швидкості світла. Бета-частинки іонізують гази, викликають люмінесценцію багатьох речовин, діють на фотоплівки. Потік бета-частинок називають бета-випромінюванням.
Бета-частинки — заряджені частинки, а тому інтенсивно взаємодіють з речовиною на всій довжині свого пробігу. Вони залишають за собою трек іонізованих атомів і молекул. При детектуванні в камерах Вільсона й бульбашкових камерах в магнітному полі, трек закручується, що дозволяє ідентифікувати бета-частинки за їхньою масою.
Відомо більш ніж 1500 ядер, що випромінюють бета-частинки при розпаді.
А́льфа-части́нка (α-частинка) — позитивно заряджена частинка, яка випромінюється ядрами деяких радіоактивних атомів. Потік α-частинок іноді називають α-променями. Кожна альфа-частинка складається з 2 нейтронів і 2 протонів, тобто є ядром атома гелію 4He2+.
Альфа-частинки, маючи у своєму складі два протони та два нейтрони, є подвійними магічними ядрами, тобто відзначаються особливою стабільністю.
Альфа-частинки є одним з продуктів спонтанного розпаду радіоактивних ізотопів, таких як радій чи торій. Процес емісії, альфа-розпад, трансформує один хімічний елемент на інший, знижуючи атомне (чи протонне) число на два та атомну масу (чи ядерне число) на чотири. Альфа-розпад можливий завдяки явищу квантового тунелювання. Кінетична енергія альфа-частинок, які утворюються під час альфа-розпаду, зазвичай становить кілька МеВ. При зіткненнях з атомами середовища новоутворена альфа-частинка сповільнюється, і, урешті-решт, приєднує до себе два електрони, перетворюючись на нейтральний атом гелію.
Пояснення:
