Під час вільних коливань у замкненій системі відбувається перетворення енергії. А. Внутрішньої на механічну і навпаки.
Б. Механічної на внутрішню, і навпаки.
В. Кінетичної на потенціальну ,і навпаки.
Г. Потенціальну на механічну,і навпаки.
Д. Правильною відповіді не подано.​

   Зміни, що відбуваються в розвитку людства, вражають. Буквально на очах одного-двох поколінь технічний і навіть побутовий ландшафт нашого буття змінився кардинально, що цілком спирається на відкриття в науці. Це визнав і Президент США Барак Обама, який у квітні ц.р., виступаючи перед членами НАН США, заявив, що “усі цивілізаційні завоювання людства зобов’язані науці” і що “наука нам потрібна як ніколи раніше”. Якщо порівнювати розвиток вже самої науки як окремої галузі впродовж її історії, що по суті налічує не більше 300-400 років, то стає очевидним, що він лише прискорюється. Особливо помітним це прискорення стало у другій половині минулого століття, і немає жодних сумнівів, що в найближчому майбутньому воно, як мінімум, не загальмується. При цьому гігантськими кроками йде накопичення і необхідність обробки величезних обсягів різноманітної інформації, що не дозволяє в одній, навіть відносно великій, статті спробувати хоча б приблизно відповісти на питання: а що ж нас чекає в столітті, в яке людство тільки-но вступило?   На нього важко відповісти і в тому випадку, якщо мова йде лише про одну із наук, проте я ризикну поділитися з молоддю, що читає “Київський політехнік”, своїми думками щодо фізики. На це мне надихає велика власна віра в непереборну силу науки, яка давно, прямо за висловом Карла Маркса, перетворилась у найпотужнішу продуктивну силу. Якщо ж порівнювати роль тієї чи іншої природничої науки, то досить легко переконатися, що провідне місце серед них, безумовно, посідає фізика. Такий висновок випливає з того, що вона серед усіх природничих наук найбільш фундаментальна, або така, що вивчає найглибші та найзагальніші закони природи. Відкриті нею (або, точніше сказати, фізиками) закономірності лежать в основі і хімічних, і біологічних, і геологічних, і космологічних процесів.

Кинетическая энергия протона:
Ep = m*(Vp)² /2               (здесь m - масса нуклона):

Кинетическая энергия α-частицы (ядро гелия):
Eα = 4*m*(Vα)² /2              (в ядре α-частицы 4 нуклона)

По условию:
Ep = Eα

m*(Vp)² /2  = 4*m*(Vα)² /2
(Vp)²  = 4*(Vα)² 
Vp  = 2*Vα    (Vα = Vp/2)

Сила Лоренца является и центростремительной силой:

q*B*V = m*V²/R
R = m*V / (q*B)

Для протона:
Rp = m*Vp/(q*B)                           (1)

Для α-частицы:
Rα = 4*m*Vp/(2*(2q)*B)            (2)
 (заряд α-частицы равен 2 зарядам протона) 

Разделим (1) на (2):
 
Rp / Rα = 1  (радиусы одинаковые)