годинник, для роботи якого використовується маятник, гирьове або пружинне джерело енергії. Як коливальна система використовується маятниковий або балансовий регулятор.
Механічні годинники за точністю ходу поступаються електронним і кварцовим (1-й клас точності механічного годинника — від +40 до −20 секунд на добу; похибка кварцових годинників перебуває у межах від 10 секунд на добу до 10 секунд на рік). З цієї причини сучасні механічні годинники є більше символом престижу або певного соціального становища, ніж необхідним засобом вимірювання часу.
Перший механічний годинник з анкерним механізмом був виготовлений у Китаї в 725 р. І Сіном та Лян Лінцзанем.
Пізніше з'явилися кишенькові (запатентовані у 1675 році Х. Гюйгенсом), а згодом — значно пізніше — і годинник наручний. Спочатку наручні годинники були усього лиш ювелірними прикрасами для жінок, відрізнялися низькою точністю ходу. В ті часи чоловікам було не прийнято носити на руці годинник. Становище наручних годинників змінилось після їх широкого розповсюдження у армії — у 1880 році масове виробництво наручних годинників для армії почала фірма Girard-Perregaux.
