Верхньоволзькі озера розташовані в Тверській області на північний захід від Селігеру довгим ланцюгом, витягнутим спочатку в меридіональному, а потім в широтному напрямку.
Через всю систему озер протікає Волга. У своїй середній частині система озер віддалена від Селігеру приблизно на 40 км, а на початку і в кінці наближається до нього на відстань до 10 км. Колись, ймовірно, та і інша водні системи становили єдине ціле[1].
Верхньоволзькі озера, як і озеро Селігер, мають безліч невеликих озер-супутників, що лежать вище за течією Волги і з'єднаних з ними річками або струмками. До них належать озера Малий і Великий Верхіти у витоку Волги, озера Стергут, Святе, Кленове, Лапіно, Хвошня, Істошня в околицях Стержу, озера Березуг, Вітбіно, Лопастиці, Осечно, Слаутіно на західному березі Вселуга. Деякі з них, наприклад озеро Вітбіно, розташовані у вузьких западинах і досягають значної глибини.
Примітки
Разность весов тел в воздухе (20 Н) и в воде (17 Н), будет выталкивающей силой т.е. силой Архимеда. Тогда 
. Полкчили что Архимедов сила равна 3 Н.
По формуле закона Архимедовой силы 
, где р - плотность вещества (кг/м³), V - объём (м³), g - ускорение свободного падения (g = 9,8 м/с² ≈ 10м/с²).
Отсюда выразим объём тела: 
. За плотность принимем плотность жидкости в которой находится тело, в данном случае воды: р = 1000 кг/м³. Подставляем и вычисляем: 
Объём тела, есть отношение массы тела к велечине его плотности т.е. 
. Вес тела в воздухе весит 20 Н при этом его масса воздухе состовляет 2 кг.
Тогда Из формулы объёма тела выражаем находимую плотность: 
Подставленм и вычисляем: 
