Опрацювання результатів експерименту 1. Для кожного досліду визначте: 1) фокусну відстань лінзи (скориставшись формулою тонкої лінзи); 2) оптичну силу лінзи (скориставшись означенням оптичної сили). 2. Закінчіть заповнення таблиці. Номер досліду Відстань від предмета до лінзи d, м Відстань від лінзи до екрана f, м Фокусна відстань лінзи F, м 0,5 Оптична сила. лінзи D, дптр 1 2 2. 0,5 2,

Задача 100. Сума двох кутів, утворених при перетині двох прямих, дорівнює 140°. Доведіть, що ці кути вертикальні.

Розв'язання.

При перетині двох прямих утворюються дві пари суміжних та дві пари вертикальних кутів. Це не можуть бути суміжні кути, оскільки сума кутів менша за 180°, значить це вертикальні кути.

Задача 101. Знайдіть кути, які утворюються при перетині двох прямих, якщо:

1) сума двох із них дорівнює 106°;

2) сума трьох із них дорівнює 305°.

Розв'язання.

1) Оскільки сума двох кутів не дорівнює 180°, то два кути вертикальні, вони рівні, величина яких дорівнює 106° : 2 = 53°. Інший кут є суміжним , тому величина кожного кута іншої пари вертикальних кутів дорівнює 180° - 53° = 127°

2) Величина третього кута та відповідного вертикального для нього кута 360°-305° = 57°, тоді величина двох інших вертикальних кутів дорівнює 180° - 57° = 123°

Задача 102. Знайдіть кути, які утворюються при перетині двох прямих, якщо різниця двох із них дорівнює 64°.

Розв'язання.

При перетині двох прямих прямих утворюється 2 пари рівних вертикальних кутів, нехай х – величина кута з першої пари, тоді х + 64 – величина кута з другої пари, два вертикальні кути різних пар утворюють суміжний кут, тому складемо рівняння

х + х + 64 = 180

2х = 180 – 64

2х = 116

х = 116 : 2

х = 58

При перетині двох прямих утворюються два кути по 58°, та два кути по 58° + 64° = 122°.

Задача 103. Три прямі перетинаються в одній точці (рис. 87). Знайдіть ے1 + ے2 + ے3.

Розв'язання.

При перетині трьох прямих утворюються три пари вертикальних кутів, оскільки вертикальні кути рівні, маємо 1 + 2 + 3 = 180°

Задача 104. Прямі AВ, СD і МК перетинаються в точці О (рис. 88), ےАОС = 70°, ےМОВ = 15°. Знайдіть кути DОК, АОМ і АОD

Розв'язання.

Вертикальні кути рівні, тому ےMOB = ےAOK = 15°, ےAOC = ےBOD = 70°, ےDOK = ےCOM. За основною властивістю величини кута ےDOK = ےCOM = ےAOB – ےAOC – ےMOB = 180° - 15° - 70° = 95°, ےAOM = ےAOB – ےMOB = 180° - 15° = 165°, ےAOD = ےCOD – ےAOC = 180° - 70° = 110°.

Попробуйте прочитайте
Цель работы: определить начальную скорость шарика при его вкатывании на наклонный желоб.Оборудование: штатив лабораторный, желоб лабораторный металлический длиной 1,4 м, шарик металлический диаметром 1,5-2 см, цилиндр металлический, метроном, настроенный на 120 ударов в минуту (один на весь класс) или секундомер, лента измерительная, кусок мела.Теоретическое обоснование:При движении по наклонной плоскости ускорение, если пренебречь трением, является функцией угла наклона плоскости и не зависит от направления движения по ней.При описании равнозамедленного движения шарика по наклонной плоскости (рис.1):Ускорение с которым движется шарик по наклонной плоскости может быть определено из его движения с начальной скоростью равной нулю по той же наклонной плоскости (рис 2).Время скатывания шарика по наклонной плоскости (желобу), можно определить с метронома.Указания к работе:1. Соберите установку по рисунку.2. Определите ускорение скатывания  шарика по желобу. Для этого задайте расстояние S1, и измерьте число ударов метронома (n) от начала движения шарика.  Удар метронома, одновременно с которым шарик начинает двигаться, считается нулевым. Для более точного определения времени движения проведите не менее пяти измерений.t1=0,5nср ;  ; ;при использовании секундомера для определения времени движения.3. Пускайте шарик вверх по желобу и отмечайте место остановки. Проведя не менее пяти опытов, найдите среднее расстояние, проходимое шариком до остановки.4. Вычислите начальную скорость шарика.