Явище дифракції світла полягає у відхиленні світлових хвиль від прямолінійного поширення під час проходження світла в середовищі з різко вираженими неоднорідностями (малі отвори в непрозорих екранах, межі непрозорих тіл і под.) і потрапляння світла в область геометричної тіні.
У спектрі будь-якого порядку його фіолетова частина розміщується ближче до центрального максимуму, а червона – далі.
Властивість решітки розкладати світло у спектрі ґрунтується на тому, що максимуми навіть одного й того самого порядку для різних довжин хвиль розміщені в різних місцях.
